Сергій Мацибора: Іранський вузол: між війною та миром

Протягом першого тижня 2020 року США та Іран вели неофіційні дипломатичні перемовини, які, зрештою, і дозволили двом державам уникнути повномасштабної війни.

Каналом для коммунікації між Вашингтоном та Тегераном стало іранське консульство у Швейцарії. У 2015 році саме це консульство було посередником в перемовинах з іранської ядерної угоди. Тепер на нього була покладена місія запобігання масштабного збройного конфлікту на Близькому Сході, до якого були б залучені ключові геополітичні гравці та результат якого був важкопередбачуваним.

Обидві сторони проявили готовність до компромісів та політичний реалізм. З одного боку, влада Ірану санкціонувала ракетні атаки проти американських баз в Іраку. Але ці атаки були призначені цілком для внутрішньої пропаганди. Про них іранський уряд попередив владу Іраку, яка, в свою чергу, передала відповідну інформацію американським військовим, які завчасно вивели особовий склад з зони враження іранських ракет. Таким чином, іранський уряд зберіг обличчя перед власними громадянами, здійснивши ритуальну “помсту” за смерть генерала Сулеймані, а з іншого боку, оскільки жоден американський військовий не постраждав, вдалося уникнути військових ударів з боку США.

В свою чергу, адміністрація Дональда Трампа, в якості реакції на іранські ракетні удари, запровадила новий пакет економічних санкцій проти Ірану. Вони, переважно, стосуються будівельного, металургійного та гірничодобувного секторів. Втім, для однієї країни – Швейцарії, яка і стала комунікативним майданчиком, було зроблено виключення і вона продовжить співпрацю з Іраном.

Певний вплив на позицію США мала позиція Демократичної партія. Контрольована нею Палата Представників прийняла символічну резолюцію, яка вимагає від Трампа отримання дозволу Конгресу для ведення військових дій проти Ірану. Спікер Палати Представників Ненсі Пелосі заняла жорстку позицію з цього питання та зненацька почала вимагати неухильного дотримання Конституції. В Сенаті обговорюють аналогічний законопроект, проте, зважаючи на республіканську більшість в Сенаті, наврядчи він набере більшість голосів.

Однак головний запобіжник від нового глобального конфлікту зовсім не резолюції Конгресу, а прагматична позиція самого Трампа. Будучи послідовним реалістом, він зовсім не збирається ризикувати початком масштабної війни за 10 місяців до президентських виборів. Занадто високі ставки, і занадто непередбачуваний результат. Американські виборці не оцінять.

А яка ж роль і місце України у цих геополітичних розкладах? Як показує трагедія зі збитим літаком МАУ, то роль “хлопчика для биття” і розмінної карти в геополітичних іграх. Причиною цього є фатальна некомпетентність Зеленського та його “команди” у елементарних зовнішньополітичних питаннях, та втрата Україною власної геополітичної суб’єктності внаслідок їх некомпетентних дій. Коли під час кризи з літаком Зеленський протягом доби не міг вилетіти з Оману, а потім, ще впродовж двох днів не міг сформулювати свою позицію з цього питання, а при цьому голова СБУ Баканов і керівник ОП Богдан продовжили спокійно відпочивати на курортах, це був ясний сигнал світові про рівень компетентності і адекватності нинішніх українських “еліт”. Уряди іноземних держав зробили з цього відповідні висновки. І, навряд чи, вони будуть позитивними для України.

Сергій Мацибора