Сергій Мацибора: Cвіт потребує Суб’єкта історії

Ми живемо в епоху хаосу та втрати орієнтирів. Зазнає кризи, якщо не повного краху не лише сам проєкт Модерну, але й феномен людини Модерну, активного вольового суб’єкта. Фактична перемога неоліберального проєкту створює у свідомості мас уявлення про відсутність альтернатив, а відтак і відсутність розвитку і проєкту Майбутнього. Адепти неолібералізму проголошують, вслід за Френсісом Фукуямою, “кінець історії”, прагнучи законсервувати цей стан міжчасся.

Проте набагато глибшою, на мій погляд, проблемою є криза концепції Людини Модерну як активно діючого суб’єкта. Адже відмінними рисами модернової людини були:

– автономність індивіда, що діє відповідно до своєї Волі;
– раціональний інструменталізм дій, спрямованих на зміну поточної Реальності;
– наявність метанаративу, тобто певного Метапроекту, відповідно до якого індивід змінює навколишню Реальність.

І саме такий модерновий індивід, що свідомо й активно впливав на навколишній світ був рушієм революційних змін протягом Нового часу.

Натомість зараз неоліберальна пропаганда прагне роздробити у свідомості людини будь-які принципи, що виходять за межі примітивних людських інстинктів та рефлексів. Все піддається сумніву, стверджується що нема нічого твердого та постійного. Людині сучасності нав’язується клаптикова кліпова свідомість, яка не дає змоги не лише змінити Світ, а навіть логічно його пояснити. І максимум на що здатен вихований таким чином індивід – це писати пости в соцмережах та бути “героєм” у комп’ютерних іграх. З таким “суб’єктом” годі сподіватися на суспільні зміни.

Тому надзавданням і питанням виживання сучасної Цивілізації є відновлення суб’єктності Людини, виховання активного, наділеного Волею, що має проєкт Майбутнього, що знає інструменти та шляхи його досягнення, та готового до активних дій Суб’єкта Історії. З цим переможемо!

Сергій Мацибора