Олексій Ткаченко: Тоталітаризмом є, тоталітаризмом і розвалиться

Зараз однозначно, що політичний режим РФ – тоталітарний. Обгрунтованим на основі сучасних наукових досліджень є визначення тоталітаризму за наступними ознаками:

  1. Контроль влади над усіма сферами суспільного життя.
  2. Примусові масові мобілізаційні компанії підлеглих на яеісь соціальні дії: на створення чогось чи проти когось.

Узагальнення досліджень (перш за все Блонделя Ж. та Ендрейна Ч.), на основі яких робиться висновок про обгрунтованість даного визначення – для вас у цій матеріалі мого авторства.

До 2019 політичний режим РФ переважно не відповідав цим ознакам. Сфери життя поза політикою в РФ піддавалися лише епізодичному втручанню влади. Економіка та культура в РФ залишались відносно автономними від влади, там діяли мало чи в загалі не пов’язані гравці (ряд олігархів та культурних діячів, останніх особливо нової хвилі, як блогерів та реперів). Примусовий згін населення на якісь дії у суспільні теж майже не практикувався. Прикладами такого були хіба вибори Президента та Державної Думи раз у 2 роки, місцеві вибори та епізодичні політичні акції.

З 2019 ситуація змінилась. Втручання і тиск влади в економіку і культуру стали домінуючими за інші фактори там і постійними. Регулювання держави в економіці, перш за все в енергетичній та сільськогосподарчій сфері набуло величезних обсягів. Деталі останнього – в цьому матеріалі від аналітика Гліба Парфьонова. Усі популярні культурні діячі, не підлеглі владі були піддані її тиску відкритими з суперечливих приводів кримінальними справами. Причому не тільки ті, що критикували владу (Дудь), але й ті, що періодично ставились до неї то нейтрально, то схвально (Моргенштерн) або йшли на співпрацю (Хованський). З травня 2019 року з підписання закону “Про суверенний інтернет” влада РФ періодично пробує відімкнути російський сегмент інтернету та його користувачів від Інтернету в цілому. Єдине, що їй в цьому заважає – брак технологічних можливостей.
Нині влада в РФ користується обмеженнями роботи в РФ ряду інтернет сервісів через її вторгнення до нашої держави як приводом. Приводом відрізати росіян від останніх ресурсів, де вони можуть отримати інформацію не в трактовці від влади. Незалежних від влади РФ інтернет ресурсів. Нині до таких потрапили вже Facebook, Instagram та Вікіпедія.

З 2021 владою РФ впроваджуються проєкти з примусових масових мобілізацій населення на соціальні дії. У 2021 таким став проєкт ГУЛАГ 2.0 – використання праці в’язнів для реалізації великих економічних проєктів. Вторгнення у нашу державу відкрило владі РФ нові можливості для цього. Під знаменами військової істерії в РФ проводиться ряд примусових мобілізацій населення на підтримку війни. По-перше, класична військова, щодо прихованого проведення якого є ряд даних. Така мобілізація в РФ охоплює в тому числі особливо вразливі до тиску держави групи: боржників та учасників провладних організацій, включаючи неповнолітніх учасників, як учасників від 17 років організації “Юнармія”. А в маріонеткових РФ ЛДНР – усіх чоловіків з 18 до 65 років. По-друге, економічна, коли у населення витягують останні ресурси на ведення війни. По-третє, психологічна на підтримку війни.

Підтвердження військової мобілізації неповнолітніх учасників провладної організації в РФ
Підтвердження примусової економічної мобілізації в РФ – стягнення з населення останніх ресурсів на війну

За цими ознаками РФ однозначно тоталітарний режим.
А це дає нам відповідь на питання, яке хвилює всіх українців. Як злочинний до нас політичний режим в РФ може нарешті пасти?

Розглянемо причини падіння усіх політичних режимів в історії, які за вказаними вище ознаками можна класифікувати як тоталітарні. Під падінням розуміється саме крах політичного режиму, що супроводжується істотними політичною нестабільністю в державі та застосуванням насильства. Не транзит чи поступове перетворення, за яких істотність цих ознак значно менше. Як це відбувалось в СРСР від Сталіна до Брежнєва за поступової втрати політичним режимом СРСР другої ознаки тоталітаризму.

  1. Крах Третього Рейху в 1945: втручання інших держав.
  2. Крах режиму Пол Пота в Камбоджі в 1979: втручання інших держав.
  3. Крах режиму Іді Аміна в Уганді в 1979: втручання інших держав.
  4. Крах режиму Чаушеску в Румунії в 1989: внутрішні масові заворушення переважно через зовнішньо-політичні причини (втрата підтримки СРСР та стимулювання противників режиму до рішучих дій успіхами противників радянських режимів в ряді інших держав).
  5. Крах режиму Мугабе в Зімбабве в 2017: змова еліт.

Очевидно, що масові заворушення – рідко причина краху тоталітарних режимів. Лише в 1 з 5 випадків з історії вони зіграли в цьому роль. Населення у тоталітарних режимах настільки уярмлене в усіх сферах владою та примусово спрямоване на її підтримку, що воно не має сил на масовий бунт проти неї. Такими і є громадяни РФ. Всі навіть потенційні лідери спротиву з їх мас, навіть шаман Габишев, який йшов виганяти злого духа з Кремля, ув’язнені владою РФ без особливого спротиву. Маси росіян з 2019 до сьогодні були здатні, виходячи на протести, лише покірно сідати в автозак з них. І штовхати цей автозак, коли він заглох. Навіть зараз попри карколомне падіння умов життя через зовнішню політику власного політичного режиму росіяни здатні виходити лише на мирні акції проти нього. В таких умовах повалити тоталітарний режим здатні лише ті, хто мають силу. Представники політичних держав в інших режимах та частина еліт-представників самого режиму. Падіння тоталітарного режиму РФ від цих факторів нам, українцям і варто чекати. І робити все можливе, аби його скоріше наблизити. Сподіватись на масовий бунт в РФ і підбурювати росіян до нього – безцільно.

Яким же конкретно може бути це падіння – в цьому моєму матеріалі. Або в цьому матеріалі від Головного управління розвідки Міністерства оборони України.