Хто не хоче годувати свою державу – буде годувати чужу

Хто не хоче годувати свою армію – буде годувати чужу.

Хто не хоче годувати свою державу – буде годувати чужу.

Від того, що у народу немає сили і волі утриматися у сфері політичного, політичне зі світу не зникає. Зникає слабкий народ.

Події трьох днів тому знову змушують згадувати мене ці 3 висловлювання. І їх беззаперечну вірність. Вірність, доведену досвідом мільйонів. І моїм власним досвідом 2014 року. Коли ряд зациклених на радянських лівизні жителів Донбасу, як Олексій Мозговий, примкнули до російських сил. І почали нищити інститути української влади, топтати та палити українські прапори. І галасувати, що замість них вони створять бездержавний простір рівності й братерства. Братерство, однак, яке спливло в формі лише у формі братніх грабувань магазинів в дні переходу населених пунктів від наших Збройних сил до російських окупантів. І дуже швидко було припинено установленням нового державного порядку останніми – маріонеткової псевдо-держави ЛНР. І хоча у цивілізованого правового порядку держави Україна були і є проблеми, однак в нас ніколи не було і не буде варварства, яке розвело так зване ЛНР. Побиття дітей Беркутом за вечірні прогулянки, викрадення з боку ФСБ людей прямо з вулиці, незмінної заборони на переміщення вночі та безлічі іншого…

Цим закінчуються всі успіхи тих, хто хоче вдосконалити державу та її інститути ціною їх підриву. Ціною їх закладення на вівтар ілюзій, відірваних від реального блага українців, що вони можуть отримати через свою державу. Світових рівності й братерства, світового гендерного порядку, світового вільного ринку. Фікцій заради яких вони прагнуть знищити нашу державу, об’єднуючись у цьому прагненні попри тактичні розбіжності. Так ліві вже єднаються з Шарієм, а анархо-капіталісти стоять поруч з лівими у нав’язуванні гендерних ідей 86% українців.
Безумовно, потрібно моментально стягувати усю відповідальність за неправові атаки на українську державу, як нещодавньо на інститут її глави. І протидіяти їх дволикій пропаганді підриву ж держави Україна та її правового порядку правовими ж засобами.

Партия Шария проиграла суд: Партия Шария не смогла через суд получить  финансирование « Новости | Мобильная версия | Цензор.НЕТ

Однак, це боротьба лише з наслідками, не з причиною. Більшість борців за ілюзії переконає в їх неправоті лише жах, який вони побачать замість раю, знищивши заради цих марень державу. Як ті самі борці за братство в рядах проросійських сил, які дуже скоро стали буркотіти: “Мы не за это воевали, нас обманули, нас предали”. І яких швидко кого вигнали з цих рядів, а кого вбили, як того ж Мозгового. Та й те не факт, Винниченко і в еміграції, зокрема у праці “Відродження нації” закидав, що причиною краху держави Україна в 1917-1921 були не підривні до неї дії влад, до яких він входив. А “неготовність” українців до їх соціалістичних ідей…

А українці тактично і переконуються в шкідливості цих фікцій для себе, коли борці за них переходять межу. Але стратегічно хитаються в їх бік. Бо ж вони не бачать стратегічної альтернативи їм в українській державі. Вони не бачать, чому потрібно оберігати державу Україна від знищення, якщо вона не дає їм захисту від внутрішніх свавільників, не дає можливостей для самореалізації та здобуття добробуту без побоювань, що їх плоди відберуть ці свавільники або сама держава. І українців не бачать, бо не можуть стягнути відповідальність з тих, хто це свавілля допускає і контролювати їх, аби вони не допускали цього свавілля далі. А захищати державу лише за ідею, на жаль, незрозумілий для більшості шлях, що нічим не відрізняється інших ідей, особливо в часи злиднів. Чи була можливою така апатія більшості населення на Донбасі до того, чи збережуть там державу Україна, якби українцям там були доступні ці блага. Як очевидець скажу – ні. Тоді б українці там живою стіною стали проти загарбників з-зовні, що хочуть відібрати у них ці блага. А купку їх поплічників з середини за підтримку загарбників словами облили ганьбою і дали б відсіч, якщо вони вирішили допомогти їм силою.

І причиною, що заважає встановленню такого є неефективність держави Україна. І як хочемо її подолати – потрібно усім свідомим українцям цілеспрямовано працювати для налагодження ефективної роботи держави Україна. Держави, від якої будь-який українець, що не порушує її правопорядку, отримує захист і ряд благ. І держави, яку він може контролювати, аби надавала це постійно. І очищення влади цієї держави від тих, хто нищить таке благо для кожного заради свого блага. Сам намагаюсь зробити все від мене можливе для цього. Шана тим, хто такою працею з 2014 відновив фунцію захисту українців державою від зовнішніх ворогів. Але цього замало. Але чим більше функцій держави ми будемо відновлювати, тим більше українців буде ставати до наших лав і до захисту держави Україна. Аж поки левова більшість не стане як леви захищати державу за блага, які вона приносить їм та нам. Блага, яких би не досягли окремі українці за її відсутності. І буде без коливань лише чхати на тих, хто пропонує знищити цю державу. І буде піднімати два кулаки супроти тих, хто впевнишись у безсиллі підірвати державу Україна словом в межах права, почне робити це неправовою силою кулака.

P. S. Для порівняння фото Офісу Президента після акції поборників ілюзій ціною держави Україна. І фото Київської міської ради, зайнятої учасниками Революції Гідності. Учасниками, які ніколи не бажали покращити свою державу і очистити її інститути від негідників ціною знищення перших. Як би зараз поборники ілюзій себе до них не приплітали.