Едуард Юрченко: Про “День визволення України від фашистських загарбників”

28 жовтня все ще відмічається це специфічне свято. Виглядає все вкрай кострубато, взяти хоча б назву. Щось не пам’ятаю, щоб в українців були великі претензії до Муссоліні. Звісно можна їх притягнути до проблем навколо відомого австрійського художника, але за такою логікою Черчилль з Рузвельтом — союзники Сталіна і несуть пряму відповідальність за його злочини проти України. Між іншим, цікаве і перспективне формулювання питання. Зокрема в сенсі манії сучасного світу на виплату компенсацій “ображеним”.

Але питання не в цьому. Питання в тому, що настільки неадекватне трактування історії сприяє штучному збереженню совєтської ідентичності й підіграє нашим північно-східним ворогам в інформаційному аспекті.

Заміна окупанта на окупанта — не визволення. Це аксіома. Ніяких інших трактувань бути не може.

З іншого боку, треба чітко розрізняти повагу до совка та істеричний “антифашизм” (в якому РФ, ЄС та байденуті є трійнею близнюків) з нормальною людською повагою до українців, що воювали в лавах радянської армії.

Не їх провина, що свої подвиги вони здійснювали не в лавах війська своєї держави. За це відповідає погань на кшталт Грушевського з Винниченком, яка знищила лівацькими експериментами нашу надію на державність.

Якщо вже вимушені брати участь в чужій війні, то краще бути використаним героєм, а не використаним боягузом.

В будь-якому разі, всі українські ветерани, що бились на всіх сторонах тогочасної війни заслуговують на повагу. І ті, що присягнули Райху, і бійці УПА, і солдати Західних демократій, і радянські вояки.

Немає опису світлини.

Не їх провина, що в них відняли право здійснювати чин во славу Булави рідних українських володарів, а мужність солдатська — цінність універсальна.

В будь-якому разі необхідно змінити саме визначення питання та відзначати “День пам’яті українських ветеранів Другої світової” або навіть “радянських ветеранів”, щоб мали своє специфічне свято, як “дивізійники” мають день Дивізії.

Пошана до мужності полеглих українців, не повинна перетворюватись в інструмент ворожої пропаганди. Ось, що головне.

Едуард Юрченко