Пристрасті по Супрун. Реформи і ЛГБТ

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Якщо говорити об’єктивно, то ніхто з конкурентів та критиків Уляни Супрун не здатен запропонувати хоч якусь реальну реформу медицини. Наприклад Ольга Богомолець після революції відмовилася очолити міністерство охорони здоров’я, а Олег Мусій жодним чином не проявив себе на посаді міністра.

Те, що пострадянська система охорони здоров’я недосконала і потребує змін, очевидно кожному. А здоров’я нації, кількість народжених здорових дітей, тривалість життя – це те, що вже зараз впливає на наше життя. Так, ультраліберальна загроза із просування дегенеративних цінностей – це також реальність. Але на відміну від наших ідеологічних опонентів, ми не можемо дозволити собі жити у вигаданому світі. Ми маємо розуміти, що світ не обертається навколо меншин. Дійсно, просування ідеології ЛГБТ – це небезпечно і згубно у довгостроковій перспективі. Але низька якість медицини – це також реальна загроза для всього суспільства як сьогодні, так і на майбутнє.

Консерватизм – це не про консервацію і не про відсутність змін. Те, що у консервативному середовищі є брак людей, які здатні бути управлінцями високого рівня, які здатні запропонувати системну реформу – це проблема самого консервативного середовища. І в цьому не винен ні Сорос, ні масони.

Бороти ультралібералів треба не лише на “прайдах”.Треба навчитися їх бороти у кабінетах. Організації мають виховувати не лише бійців і філософів, а і майбутніх управлінців – людей, які будуть міністрами, заступниками міністрів, головами обласних рад і державних адміністрацій. Це одна із запорук наших майбутніх перемог!

Андрій Рибалко

Подобається матеріал? Поділіться ним з друзями у Facebook!