Катехон: Любов врятує, але вона не піддається регламенту.

Зміни в кримінальному кодексі про “згоду на статеві зносини” не обов’язково знати, адже основною метою була зовсім не мінімізація інцидентів з сексуальним насиллям, а залучення населення до ліберального дискурсу. Мета була вдало реалізована, так як в соціальних мережах не вчухають дискусії про “культуру згоди” – передового феміністичного західного конструкту.

Розглянемо приклад з країни, в якій “культура згоди” досягла статусу майже-непохитної суспільної цінності. Кортні Сендер з Бостону, колумністка The New York Times, розкриває власний досвід “сучасного кохання” в статті під назвою “Він запитував дозвіл мене торкнутись, але не питав чи можна йому зникнути”. Вона мала побачення з прогресивним хлопцем, який сумлінно дотримувався новітніх правил міжстатевих зносин: “Чи можу я зайти в твою спальню?”, “Чи можу я зняти з тебе светер?”, “Чи можу я лягти поруч з тобою?”, ” Чи можу я зняти твій бюстгальтер?”, “Як ти себе почуваєш?”, “Чи ти O.K. коли я цілую твої руки?” і так далі. В один з моментів Кортні, навіть, поспіхом відзначила, що після питання про светер можна було здогадатись, що відповідь “так” стосується і всього іншого. Автор визнає, що вона відчувала певний дискомфорт від кількості запитань, але відчула себе зобов’язаною бути вдячною за прояв прогресивного піклування та ліберально-орієнтованого ставлення до сексу. Наступної зустрічі вони мали інтимний зв’язок ще раз та не відходили від “культури згоди”. Хлопець перепитував у неї дозвіл за кожну дію та дізнавався її бажання. Після, він поцілував її, сказав “See you soon” та більше вона його не бачила.

Здавалося б типова для сучасності історія, але Кортні несподівано почала ЗДОГАДУВАТИСЯ. Наприклад, що “піклування та обережність до партнера під час сексуального контакту” не гарантує поваги до жінки. Кортні хотіла довгострокових відносин, ніжності, вірності та кохання, натомість отримала сучасну форму споживацьких зносин. Хтось має пояснити Кортні, що її бажання – це атрибути шлюбу. Вона хоче заміж, а не прогресивного “партнерства” та “сексуальної культури”.

“Asking about my feelings during sex didn’t extend to caring about them after sex.” Кортні Сендер відчуває спустошення, розчарування та безмежний смуток і “культура згоди” аніяк не допомогла їй на шляху до щирого кохання. Виникає етичне питання : чи було згвалтування? Ні. Чи була вона “використана”? Ні, адже по законам сучасності вона надала згоду на безліч запитів, отримала “задоволення” та “втілення бажань” в ліжку. Але чому Кортні відчуває той самий спектр відчуттів? ( Ознайомитися з історією більш детально за посиланням ).

Сексуальна свобода “дарувала” жінкам вибір, але залишила їх абсолютно безпорадними, а іноді і безвідповідальними. Жінка не звертається до батьків в питаннях серця свого мінливого, прагне бути “незалежною” від зобов’язань та обирає “прогресивні партнерства”, замість архаїчного шлюбу. На жаль і батьки намагаються не втручатись до “приватного життя” доньки, бо це в суспільстві вважається “неправильним”, “зайвим”, “тупим моралізаторством”, адже дітям потрібна “свобода”, “вони все вирішать самі”. Батько не захищає доньку, не випробовує її обранця в критеріях чоловічності та моральності, не ставить йому незручних питань про майбутнє. Всі прагнуть бути “комфортними”, але не відповідальними.

Скрізь говорять про секс, культивують частоту зносин, як “здорове життя”. Цнотливі дівчата зазнають насмішок після 15 років. Зберігати чистоту між нареченими до шлюбу вважається “ненормальним”, або “неможливим в нашому випадку”. Фемінізм породив кризу міжстатевих стосунків і ми споживаємо наслідки. Тільки в емансипованому суспільстві могла виникнути гостра необхідність встановлення штучних кордонів “згоди на статеві зносини”, аби виявити, що вони також не забезпечують жінку захистом та піклуванням.

Ви жадібно споживаєте нав’язаний ліберальною ідеологією дискурс та насичуєтесь викривленою брехнею.
Священик у церкві скаже, що секс – одне з найвищіх проявів кохання в подружжі, яке потребує безперечної взаємоповаги. Тільки чомусь ви колективно “забули”, що всі ці тези звучать в церквах, а не на Women’s march. Як і “забули”, що батько захистить свою доньку рішуче та ефективніше за всі конвенції та кримінальні кодекси.

Іноді здається, що жінки обирають бути зґвалтованими, аніж звернутись за допомогою та захистом до чоловіків.
Любов врятує, але вона не піддається регламенту.

Катехон

Подобається матеріал? Поділіться ним з друзями у Facebook!