Едуард Юрченко: До 95-річчя від народження великого японця

День цього місяця, 15 січня закарбувався 95 річницею з дня народження Юкіо Місіми. Місима безумовно є чоловіком-легендою: ледь не найпопулярніший в світі японський письменник; хворобливий (фактично на межі інвалідності) хлопчик, якій зміг радикально перебудувати власне тіло в дорослому віці. І став культуристом та майстром бойових мистецтв. А за тим лідером традиціоналістів-революціонерів, що героїчно закінчив життя самурайським ритуальним самогубством – сепуку.

Всі ці факти досить відомі про нього, але наразі ознайомимось з глибинними засадами його світогляду, які є маловідомими за межами кола фахівців. А саме, яке місце займають монарх, нація та культура в світогляді Юкіо Місіми.

Загальновідомо, що в Японії традиціоналізм, монархізм та саме розуміння «японскості» пов’язані нерозривно. Але Місіма дає цьому досить цікаву і незвичну для західних людей інтерпретацію.

Він розуміє націю в дусі культуралізму (бункасюґі 文化主義). Тобто ідеї, що найвищою метою людської життєдіяльності вважає розвиток культури та реалізацію культурних цінностей. Фактично, культура стає в такій інтерпретації сенсом та змістом життя не тільки окремої особи, але й спільноти.

З позиції культуралізму японська нація породжена культурою, а не навпаки. Але, що є джерелом культури? На це Місіма Юкіо дає однозначну відповідь – Імператор!

Джерелом японської культури він вважає міябі (дослівно «палацова краса») – сукупність естетичних та загальнокультурних норм властивих придворному життю. Культура за її межами є лише відображенням, яке поступово віддаляється від оригіналу. Міябі є джерелом усіх естетичних категорій – вабі, сабі, юґен тощо. Так само придворна поезія є джерелом японської літератури, отже і японської літературної мови як такої.

Міябі, в свою чергу, будується на постаті імператора, якій фактично є «імператором – культурним концептом» (бунка ґайнен-то сіте-но тенно 文化概念として の天皇) , що перетворює його в першопричину існування японської нації як такої.

Культура є тотальною (дзентайсей 全体性), отже її необхідно захищати від будь-якого тоталітаризму (дзентайсюґі 全体主義 ), як лівого, так і умовно «правого». Імператор-культура не може бути «гарантом демократії». Але він і не може бути «імператором на службі нації», оскільки це б порушило його «тотальність» як персоніфікації культури, яка цю націю породжує (і парадоксальним чином призвело б до знищення нації).

Під час модернізації Японії імператора було перетворено на політичний концепт, якій був позбавлений тотальності, що поставило під загрозу саме існування Японії. Особливо неприйнятною стала ситуація після 1945 року, коли імператор втратив функції головнокомандувача.

«Позаяк найвище джерело слави хризантеми і меча є імператор, військові почесті також мають походити від імператора як культурного концепту» – наголошує Місіма. 

Характерно, що політичні повноваження грають тут суто вспоміжну роль. Головне «культуральність», а шлях до її відродження лежить через меч як символ військової функції.

«Відновлення найвищого командування та інших суверенних прав має призвести до відродження імператора не як політичного концепту, але як концепту культурного» – резюмує Місіма.

Таким чином вибудовується досить чітка схема: імператор-персоніфікація культури понад імператора-носія меча (хоча без меча культура неможлива), а імператор-носій меча понад імператора-політичну фігуру.

В співвідношенні ж монархічного та національного все виглядає теж досить чітко: імператор породжує культуру, а культура породжує націю. В такій оптиці захист імператора перетворюється на захист японської нації, яка без нього просто припинить існування.

Важливо не забувати, що Місіма, наполягаючи на «культуральності імператора» залишався прихильником його божественності (з японської точки зору – в прямому сенсі). Отже, пояснення походження нації через культуру в його випадку можна вважати поясненням механізму дії божественних сил, що створюють націю. Мимоволі згадуються слова великого Гердера про «народи думки Бога», що породжує питання про можливість перенесення окремих ідей Місіми Юкіо на Європейський грунт.

Але це окрема та складна складна тема…

Едуард Юрченко

Подобається матеріал? Поділіться ним з друзями у Facebook!