Сергій Мацибора: Витоки та суть ідеологічної кризи сучасності

Для того, аби збагнути масштаби нинішньої ідеологічної кризи, слід зрозуміти, що всі ідеології, якими більшість з нас досі поглуговуються, давно не відповідають викликам часу. І, тим більше, не здатні виконати головну мету свого існування – створити реалістичну “дорожню карту” побудови бажаного, з точки зору даної іделогії, майбутнього суспільства.

Ідеології, за своєю суттю, мають дочасний, обмежений у часі, характер. Вони виникають як відповідь на виклики певного етапу розвитку суспільства, і відповідно, втрачають сенс з закінченням цього етапу. Всі ідеології, які ще домінують, принаймні в нашому суспільстві – консерватизм, лібералізм, соціалізм, націоналізм, марксизм – були реакцією суспільства на перехід від аграрно-ремісничої до індустріальної фази розвитку. Вони були покликані дати відповідь на те, як просуватися суспільству далі в умовах індустріалізації та модернізації.

І для свого часу, вони дійсно могли дати відповіді на актуальні питання та створити образ суспільства, до якого варто прагнути. Модель “реального соціалізму” в СРСР та країнах соціалістичного табору, як і втілена на Заході модель “welfare state” стали апогеєм реалізації ідеологічних моделей епохи індустріалізму. І, попри масу недоліків, ці моделі, навіть радянська, довели свою ефективність, сприяючи модернізації власних суспільств.

Крах СРСР, та явна криза і агонія соціал-демократичної моделі “welfare state”, яку ми явно спостерігаємо у країнах Євросоюзу, зовсім не означають, що ідеологічні моделі на яких вони базувалися, виявилися хибними. Слід глянути на ситуацію в більш широкому контексті.

З середини 1970-х років розвиток інформаційних технологій поклав початок новому фазовому переходу, від індустріальної до наступної фази, яку сором’язливо і беззмістовно називають “постіндустріальною”, але істинна сутність якої досі не означена і не осмислена. Завершення індустріалізму помножило на ноль всі ті ідеології, які окреслювали координати руху суспільств протягом ХІХ-ХХ століть.

В новій фазі розвитку марксистський проект зійшов з історичної сцени, а ліберальний і соціал-демократичний демонструють з кожним днем зростаючу неспроможність навіть дати відповідь на актуальні виклики, не говорячи вже про створення бажаного образу суспільства майбутнього. Однак спроби повернути “вправо”, реанімувавши націоналістичні та консервативні ідеологічні конструкти, призводять тільки до поглиблення та загострення кризи.

Всі спроби адаптувати ідеології індустріальної доби до нової епохи є марними. Стільки не штудіюйте Маркса чи не маршируйте з портретом Бандери, це не дасть відповіді на питання, яке суспільство нам будувати у глобалізованому світі ХХІ століття. Треба підвести риску під страрими ідеологічними доктринами та осмислити наше нинішнє становище.

Жодна з описаних мною старих ідеологій – консерватизм, лібералізм, соціалізм, націоналізм, марксизм – не мають, на разі, чіткої моделі, яка б прогнозувала траєкторію майбутнього розвитку суспільства. У Західному світі, на жаль, немає навіть чіткого і ясного осмислення, чим насправді є нинішня “постіндустріальна” фаза та до якої моделі суспільства може призвести її розвиток.

Саме з цього осмислення, виявлення генези, рушійних сил, основних трендів розвитку, політичних, економічних, соціальних, культурних, цивілізаціних наслідків становлення “постіндустріальної” фази розвитку має розпочатися вироблення світоглядних орієнтирів суспільства майбутнього. Поки що, єдиною країною, яка розробляє таку ідеологічну картину майбутнього, є Японія з їі конуепцією “smart society”. Спроби дати цілісну відповідь на виклики майбутнього здійснюються у Сингапурі та Китаї. У європейських країнах, як і США, на жаль, поки що не усвідомлюють масштабів виклику. Годі вже й казати про Україну, де в запеклих баталіях сходяться адепти ідеологій позаминулого століття.

Саме осмислення суті нової фази розвитку та побудова реалістичноі “дорожної карти” проходження цієї фази є найбільшим викликом нової епохи. І від успішності відповіді на цей виклик залежить наше майбутнє.

Сергій Мацибора

Подобається матеріал? Поділіться ним з друзями у Facebook!