Олексій Ткаченко: Наш ідеал – Другий Рейх!

«Політика є мистецтво можливого» – заявив колись Отто фон Бісмарк. І сам поклав всі життєві сили задля створення держави, де цей вислів став реальністю. Другого Рейху, який саме може бути ідеалом для багатьох представників націоналістичного або консервативного руху в Україні.

Багато прихильників націоналізму або правих поглядів в цілому в Україні та світі звикли стереотипно та забобонно орієнтуватись на Третій Рейх. Але навіщо займатись таким безглуздям, якщо буквально поруч у часі у тій же країні існувала конструкція, яка може стати дійсним взірцем у цих питаннях. Мова йде про Другий Рейх, кайзерівську Німеччину.

Саме це утворення поєднувало в собі усе, що хочуть бачити представники будь-яких течій націоналістичного та правого рухів. Якщо ви республіканець-націоналіст, без питань у Другому Рейху з самого утворення діяло загальне виборче право, дотримувались усі інші базові права громадян, а після невеликого початкового періоду користувались свободою дій будь-які політичні партії, що їх представляли. Якщо ви монархіст, прошу, Другий Рейх був монархією на чолі з кайзером – королем Пруссії, а його політичний устрій був сконструйований таким чином, що кайзер володів повнотою влади навіть, коли у парламенті отримували значну силу представники край ворожих до його влади партій (наприклад Соціал-демократи у 1912 – 110 місць з 397). Він же спираючись лише на власну волю призначав канцлера як голову уряду. Якщо ви вважаєте благом для національної спільноти прогрес, оптимально, провідниками Другого Рейху для розбудови своєї могутності були використані передові досягнення у сфері наукових відкриттів та думки, військової техніки, військового та соціального управління, здійснений тиск на католицьку церкву задля послаблення її впливу на національну освіту та культуру. З іншого боку, що чудово для міцних прихильників консервативних позицій, у Другому Рейху було збережено та підтримано багато компонентів традиційної соціальної структури ( інститути юнкерства, федерального управління з автономією князівств з власними правлячими родами, специфічного розподілу населення на стани за їх волевиявлення), протестантські церкви зберегли та посилили своє важливе становище у підтриманні культурі та моральності німців. А конституція Другого Рейху в загалі вважалася однією з найконсервативніших для конституційних монархій. Також, якщо ви прагнете до солідарності усіх станів нації за її боротьби, то спеціально для вас факт, що у Другому Рейху було зроблено край багато для благополуччя малозабезпечених груп населення. Там, в одній з перших країн світу були введені пенсії та загальнообов’язкове  медичне страхування з нещасного випадку на виробництві, окрім того широко діяли та були представлені у Рейхстазі робітничі партії. З іншого найбільше з державою співпрацювали та підтримувалися старі та нові найвпливовіші соціальні групи – юнкери та великі підприємці, що не може бути не в радість традиціоналісту чи елітаристу. Нарешті, якщо ви девеломпенталіст чи економічний націоналіст, то для вас Другий Рейх це ідеал, адже в ньому було впроваджено беззаперечний протекціонізм передових та важливих галузей економіки. З іншого боку, є там на що подивитись і прихильникам вільної торгівлі, саме економічною політикою Другого Рейху було зруйновано обтяжливі непотрібні бар’єри для торгівельного обміну та динаміки у середині країни – внутрішні мита, старі економічні привілеї окремим станам та цехам, а підприємці у Другому Рейху отримували максимальний простір для розвитку своєї справи. І всі ці елементи органічно поєднували та взаємопов’язано працювали, перетворюючи Другий Рейх не на мішанину з них, а на одну з наймогутніших держав свого часу. Яка у відкритій боротьбі ефективно змагалася за першість з ліберальними та демократичними країнами так, що ніхто з них не міг її оголосити відсталою диктатурою чи оплотом зла (хоча після поразки Німеччини у Першій світовій війні дехто з лібералів спробував таке навішати на керівництво Другого Рейху буцімто за неприпустимі, але на той час насправді загально використані, методи війни, ніхто з них логічно кари не поніс).

І чим на такому фоні може для нас бути Третій Рейх? Якоюсь сумбурною мішаниною, де існувала видимість дотримання прийнятних для різних представників націоналістичного та правого руху елементів. А насправді це було лише фікцією, за якою ховалося засилля одного ідейного бачення, засилля над представниками цих різних течій та самими німцями. Це було порядком, що не органічно існував та розвивався у реальності, як Другий Рейх, а тримався на мобілізації лише під силою батога та насильстві над цією соціальною реальністю. Начебто Третім Рейхом були досягнуті більші успіхи у зовнішній політиці, але це теж повна фікція. Бо шлях до цих результатів прокладався таким жахливими та жорстокими методами, проти яких ліг би кістками весь світ, але не допустив би перемоги Нацистської Німеччини. Тоді як Кайзерівська Німеччина вела суперництво з іншими країнами в межах повністю загально прийнятних рамок, і у разі перемоги над ними її тріумф був би повністю прийнятий усім цивілізованим світом. А також щодо нюансу не тільки світу, але й нашої країни. За домінування Третього Рейху Україна б навіки стала однією з його жорстоко уярмлених територій. Тоді як у союзі з Другим Рейхом постала міцна та незалежна Українська держава на чолі з гетьманом Скоропадським, найбільша за територією з усіх наших держав.

Отже хіба може слугувати нам ідеалом побудований на тотальному засиллі над людьми та самою соціальною дійсністю, а також нашою Україною фантасмагоричний Третій Рейх? Про Перший Рейх, це нестійке утворення-комбінацію купи ворогуючих володінь як ідеал стабілізації та видатних досягнень для суспільства, чого ми і прагнемо, в загалі і мови не ведеться. Тільки Другий Рейх як еталон органічного поєднання засад національної, модерної, традиціоналістичної, республіканської, монархічної та соціальної держав може слугувати ідеалом, що об’єднає представників українського правого та націоналістичного руху, прихильників цих ідеалів у спільній боротьбі. У боротьбі за ефективну, передову в усіх сферах державу, яка водночас міцно зберігає власні звичаї та освячені століттями засади суспільного ладу і здатна обійти та перемогти усіх конкурентів у боротьбі за світове лідерство. У Другого Рейху це вийшло, і нам це вдасться! Об’єднавшись, покажемо, що політика – мистецтво «можливого», «можливого» тріумфу України!

Олексій Ткаченко

Подобається матеріал? Поділіться ним з друзями у Facebook!