Юрій Бондаренко: Перспективи нової війни на Балканах

Сьогодні багато людей питали в мене про ситуацію на Балканах і що буде далі.

Відповім одразу: війни і двіжняка не буде. 

Тому якщо не цікаво, то далі можете не читати.

Минуло року я нарешті відвідав країну про яку знав лише з забавного турбофолку – Сербію.

За 3 дні я зрозумів, що це зовсім не та країна, яку бачив у кліпах про Garda Panteri. “М.скалі на Балканах” більшою мірою вимисел помийних ЗМІ a la нашого Хробацького. Так, президент Сербії поміркований націоналіст з Сербської прогресивної партії, яка одночасно виступає за дружбу з Росією і за вступ до ЄС. Прем’єр – відкрита лезбійка. А сама країна стала перевалочною базою для біженців з Близького Сходу через те, що Угорщина та Хорватія закрили кордон.

Для того, щоб вступити до ЄС потрібно забути про територіальні претензії. Таким чином багато років зберігається статус-кво, адже ніхто з сербських політиків не збирається віддавати свою колиску, т.зв “Стару Сербію” – Косово албанцям.

У частково визнаному Косово наразі знаходиться одна з найбільших воєнних баз США – Camp Bondsteel, тому очевидно, що брязкання Сербію зброєю на кордоні з Косово є блефом і певною мірою популізмом (ненавиджу це слово) з боку Белграду.

У Косово ми побачили невелику поліцейську операцію, які там відбуваються досить часто через потужний наркотрафік. Проблема лише в тому, що ця операція була націлена на райони з компактним проживанням сербів. Якщо раніше серби проживали на всій території Косово і складали більшість населення, то у 20-му столітті їх чисельність ставала все меншою і зараз становить лише 5%. На ці 5% і націлена косовська влада у своїй дискримінації сербів, які утворили регіон “Північне Косово”, що складається з 4-х муніципалітетів зі значним сербським населенням. Саме це і муляє Приштині, яка маючи своїм патроном Штати має фактично розв’язані руки.

По факту маємо: невелику поліцейську операцію сил Косово в сербських муніципалитетах і спробу Сербії мобілізувати суспільство та отримати правим (більшою мірою Сербській прогресивній партії) політичні бали.

Юрій Бондаренко, Традиція і Порядок

Подобається матеріал? Поділіться ним з друзями у Facebook!