Сергій Чаплигін: Про об’єктивну реальність архетипів

Ще не так давно всі ми вірили в універсальний прогресивний розвиток історії людства. І це здавалося логічним – шлях людини прямував до “царства разуму”, через відкинення ірраціонального та нелогічного, що являло собою прогрес та зміст історії.

Он маю у себе в бібліотеці радянську книжку під симтпоматичною назвою “Древнее общество или исследование линий человеческого прогресса от дикости через варварство к цивилизации”.

Сьогодні ж ця оптимістична аксіома є якоюсь дуже сумнівною – виявляється, що на працю розуму якраз найбільш суттєво впливає позасвідоме (міфи, архетипи, етнотравми та ін.).

Більш того, сам розум та усвідомлена логічна діяльність є ніщо інше як процес з репресії позасвідомих імпульсів.

Як людина, так і суспільство складаються, як з раціонально-свідомої складової (“керігма”, “надбудова”, “его”), так і позасвідомої (“структура”, “базис”, “воля до влади”, “підсвідомість”), що є психічною інстанцією з власною автономною онтологією, структурованою у відповідності з символічними комплексами, просякнутами міфами, сакральними сюжетами та ін.

За К. Юнґом, свідомість людей є змінною (“сучасною”), а позасвідоме завжди залишається незміним та самототожнім (“архетипом”).

Тому зміна раціональності, соціальних моделей чи культурних кліше зачепає лише поверховий рівень людської думки, глибинні архетипи ж завжди залишаються незмінними.

Об‘ективна реальність архетипів є незрівнянно більш сталою, ніж структури людської свідомості і ключ до свідомості завжди лежить в сфері позасвідомого, а не навпаки.

Це дає чудову нагоду прослідкувати поведінку людей, як на рівні їх свідомості, через раціональність, так й через їх архетипи позасвідомого.

Мене ж особисто цікавить політикум, як різновид психічної діяльності.

Що скривається в їх архетипах, хто кого образив в дитинстві та яку, в зв‘язку з цим, моральну травму він пережив і врешті-решт що їм сниться?

Але саме головне – що вони всім цим добиваються? 
Тільки не кажіть, що кращого життя, щастя та прогресу людства.

Сергій Чаплигін

Подобається матеріал? Поділіться ним з друзями у Facebook!