Сергій Чаплигін: Між політикою та політичною метафізикою

Українцям весь час пропонується один і той же політичний набір але під різними партійними обгортками – владу олігархії, чиновників, які не мають нічого спільного з простими громадянами з точки зору походження, освіти та культури, толерантне божевілля, соціальний популізм у внутрішній політиці і напівколоніалізм в політиці зовнішній.

А все це є тому, що більшість українців за своїм стилем мислення є наївними реалістами – вони ототожнюють сутність і явище, вважаючи, що речі по суті є такими, якими даються пізнанню в явищах.

Проте єдність сутності та явища не означає їхнього збігу. Це діалектична єдність відмінного: сутність завжди прихована за явищами. Сутність завжди виступає як внутрішній зміст явищ, прихований від безпосереднього сприйняття.

А ось змінити стиль мислення означає здійснити перехід від сфери сприйняття безпосередньо даного явища до сфери усвідомленої сутності є рухом від уявного до істинного, від симулякра до оригіналу, від неавтентичного до автентичного.

І врешті-решт дати собі відповідь: «Хто та для чого стільки років поспіль нав‘язує нам цю владу!»

В Політичному це означає перехід від політики до політичної метафізики, від явищ до сутностей – почати мислити сенсами, принципами та структурами, які лежать в основі конкретної сьогоднішньої політики та економіки. Діяти на випередження.

Концептуально-філософський вимір іншого стилю мислення має полягати не лише в руйнуванні застарілої компрадорської системи, яка повністю дискредитувала себе, а в повному перезавантаженні суспільства.

Тому мова йтиметиме не лише про деградацію традиційних морально-культурних цінностей, втрату національної ідентичності та лицемірство влади.

А, в першу чергу, про неприйняття лібералізму та різноманітного лівацтва, як двох версій проекту Просвітництва. А це означає боротьбу за вкорінену в традицію і соціум людину, захист людської ідентичності від будь-яких концептів ліберального бачення індивідуума, перевагу політичного виміру суспільного життя над економічним та ін.

Саме такий стиль мислення дасть відповідь на ті економічно-політичні процеси та виклики, які ставить перед нами ХХІ століття та можливість рішуче відкинути провінційний стан країни. І тут немає нічого тяжкого – адже стиль мислення це всього лиш навички сприйняття та опису реальності, які людина використовує у власній розумовій активності.

Змінюймо стиль мислення.

Сергій Чаплигін

Подобається матеріал? Поділіться ним з друзями у Facebook!