Інші французи, інша Європа, інший Захід

Центрально-Східна Європа має куди більше шансів вижити, ніж Захід. Тим не менше, не можна говорити, що Захід – це територія тотального занепаду.

Під час пожежі у Паризькому соборі багато молодих французів ставали на коліна і молилися.

Це молодь, яка виросла в країні, що керується пристарілими ліваками, представниками покоління 1968 року. Молодь, яка ходила до шкіл, де панують антирелігійні настанови. Та все ж ця молодь продовжує плекати християнську віру.

Суспільство говорить цій молоді:

– Нате вільний секс. Нате купу розваг. Нате купу яскравих ідейок, що пропагуються з телевізора та університетських кафедр.

Молодь відповідає:

– Ні, замість ідіотських розваг ми краще помолимося на вервиці, а замість користування плодами сексуальної революції будемо намагатися створити нормальні сім’ї.

Подібне “бунтарство” спостерігається навіть у самій Церкві. На Заході все більше молодих католиків симпатизують традиційним формам богослужіння.

Єпископи та священики, люди старшого покоління, говорять молодим вірянам:

– Нате вам Літургію під гітару. Нате все якомога сучасніше. Нате дух демократії у Церкві.

А молодь відповідає:

– Ні, ми хочемо Літургію латинською мовою, під григоріанські хорали, із “ad orientem”, а не “versus populum”. Ми не хочемо демократичних богослужінь. Ми хочемо богослужінь, які будуть поклонінням Богові, виявом захоплення Його величчю. Ми хочемо бачити у Церкві тайну і авторитет, а не демократію. Дайте нам такі богослужіння!

Безперечно, починаючи з повоєнного часу Захід стрімко перетворюється на пустелю. Але, коли ти народився і виріс посеред пустелі, ти особливо цінуєш оази: тінь, прохолоду, кожен ковток свіжої води. Тому кращі представники молоді тягнуться до оаз: у світогляді, у моралі, у політиці, у богослужінні.

Молодь має природну схильність до бунтарства. В умовах нормального суспільства цю схильність варто обмежувати. Але зараз бунтарство на Заході – це сміливість сказати “Ні!” багатьом десятиліттям деградації. І таке бунтарство вселяє надію, що для Заходу ще не все втрачено.

Християнський націоналізм

Подобається матеріал? Поділіться ним з друзями у Facebook!