Олексій Ткаченко: Чому я не космополіт?

​У 1991 році ліберальні космополіти проголосили кінець історії та час остаточного тріумфу вільно ринкового капіталізму. У світовому порядку ця концепція мала відгукнутися падінням та послабленням ролі держав та переходом міжнародних відносин до рівня зносин між індивідами чи ж то хоча б суспільними інститутами. Загуділи по усьому світу міжнародні форуми співпраці та миру,прокотилася хвиля зняття взаємних обмежень та озброєнь між державами. Були розширені та сформовані ряд інтегральних світових та регіональних об’єднань. Настало десятиліття безмежного панування ліберальних догм у світі, допоки на шпилі Нью-Йорку не пала лють ісламського меча. Однак, правда є в тому, що й до цього моменту ліберальний космополітичний міф був цілковитою фальсифікацією і залишається нею і понині.

​Чимало суверенних держав у 90-роки, захопившись ажіотажем красивих ліберальних промов дійсно проводили таку міжнародну політику. Але деякі шли проти течії. І серед них перш за все виділяються не окремі національні держави з розсудливим керівництвом, і не країни-вигнанці з твердолобими лідерами, а сам стовп світового – ліберального порядку, США. В 1991 році після розгрому режиму зарозумілого Саддама Хусейна США не поспішало масово розпускати та відводити свої контингенти від кордонів та з окремих територій Іраку. Там вони стояли на готові до знищення владарювання Хусейна у 2003, неодноразово будучи задіяними у тактичних військових операціях. І в 1999 з Югославією вів військове протистояння не дух лібералізму, а військові сили НАТО на чолі з американськими. США ніколи не виводили всіх своїх контингентів з різних куточків світу та не переставали захищати матеріальні інтереси безлічі своїх транснаціональних корпорацій. Нікуди не випарилися, як це мало б бути за ліберальними байками, межі суверенітету Сполучених Штатів, і навіть міжнародні організації, які здавалося мали б їх обмежувати,часто використовувалися США як важелі для досягнення власних цілей. Ліберальні ідеї в світі мали тріумф не самі по собі. За ними в цілому стояли економічна, політична, військова могутність розвинених демократичних країн і перш за все США.

​Безумовно, що США робили так не з якоїсь злої волі, а цілком раціонально захищаючи свою замасковані під ліберальним рядном національні інтереси, які нікуди не ділися після 1991 року, як не ділися й суверенні держави. Безумовно, що керівництва деяких країн навіть у 90-ті роки не підхоплювали ліберального ґвалту, ведучи розумну політику задоволення національних інтересів, а ще більше їх оговталося й стало на подібний курс після 2001. Й не було б великою бідою, якби й наша країна рушила шляхом захисту національних інтересів одразу, або хоча б після невеликого періоду одурманення. Але так не сталося. Наші політичні керівники міцно повірили самі та змусили повірити більшість з нас, українців, в ці ліберальні міфи. В ім’я них з самого початку вони зливали наші економічні та військові потужності та нівелювали нашими національними інтересами на поталу Заходу або Росії. Вони зробили нас в усіх вимірах та з усіх сторін безсилими, причому ще й гарно нажившись заради власної вигоди. При цьому стовпи Західного світу зберегли ключові характеристики своєї міці. А путінська Росія, хоч найпримітивнішим шляхом приведення до ладу радянського військового брухту, спробувала їх відновити. І коли російський агресор увірвався до нашої Батьківщини нам нічим було йому відповісти і ми втрималися лише на несамовитій боротьбі свідомих представників нашої нації. І коли західний світ нав’язує свої економічні вимоги або чужі для нас ідеї, ми теж не в змозі суперечити йому.
Пацифістська, беззахисна, беззбройна Україна – ось ідеал перемоги ідей ліберального світу! Тільки чогось ці ідеї не захистили нашої країни раніше і не зможуть її захистити ще колись.

І невже ми будемо й далі йти за тими, хто розділяє ці ідеї або через оману, або приховуючи власні ворожі нам інтереси, та нищити їм на заклання могутність власної нації та держави, як неодноразово було раніше.

Олексій Ткаченко 

Подобається матеріал? Поділіться ним з друзями у Facebook!