Тимчасове і Вічність

Однією з ключових проблем сучасності є невміння людей до довгострокового планування, небажання працювати на результат, який проявиться через багато років, або вже й при житті наступних поколінь. Бажання отримати все і негайно, безкінечна гонитва за новими моделями смартфонів та брендовим шмоттям, яке стає немодним вже наступного дня, призводить до духовної імпотентності сучасної матеріалістичної цивілізації.

Люди минулих епох були орієнтовані на Вічність, на Трансцендентне, їх метою було подолати обмеження Простору, Часу та нашої вбогої Реальності. Великі Піраміди Єгипту будувалися 3-4 століття. Готичні собори Шартра і Кьольна будувалися з XIII до ХІХ століть, Велику Китайську Стіну будували 1800 років. З покоління в покоління. Ставлячи мету на багато поколінь наперед. Долаючи час. Здобуваючи Вічність. Так створювалися великі Цивілізації.

Люди, метою життя яких є не творче співтворіння з Господом у покращенні світу, а лише особистий “успіх”, мірилом якого є кількість грошей на рахунку та наявність “статусних” речей, нездатні на Велике. Бо “успіх” потрібен тут і зараз, а не колись потім. Бо хто не досяг “успіху”, той лузер і невдаха. І створена такими людьми “цивілізація” ніколи не зможе побудувати Нотр-Дам-де-Парі. Її уділом будуть пластикові стаканчики, фастфуд і стандартні панельні будинки.

©Мандрівець

Подобається матеріал? Поділіться ним з друзями у Facebook!