Анастасія Бурлака: На світанку боротьби проти нового стилю

Живемо якось так, що все забуваємо свою власну історію.

Ще з найдавнішого часу календар мав релігійне значення. І власне через це довго не було змоги встановити більш-менш відповідний календар. За 46 років до Різдва Христового за цю справу взявся римський імператор Юлій Цезар. Він провів реформу старого календаря і цей новий календар став зватися Юліанським. Року 325-го, цей Юліанський календар прийняла вся християнська церква й затвердила його на Нікейському Соборі. З того часу календаря цього вірно дотримувалися всі християнські церкви. Але цей календар не був точним. І дуже рано звернули уваги на цю неточність. Цікаво, що першими почали підкреслювати недоліки календаря грецькі вчені, але найбільшу увагу на недоліки Юліанського календаря звернув таки Рим та римський папа. І почалася робота над поправкою календаря. Про реформу календаря добре знали вчені того часу, і скрізь її обмірковували; багато було і таких , що відкрито заповідали, що користі від нового календаря не покриють тієї мішанини , яку він, безумовно , викличе. Так воно і сталося. Новий стиль прийняли тільки католицькі народи – Італія, Іспанія та Португалія. Землі православні рішуче відкинули новий стиль. Його не прийняли тому, що цю реформу пророблено в Римі , і в життя проведено такими методами, які православні рішуче осудили. Григоріанському календареві відразу надано релігійного католицького забарвлення , а це зробило його нездатним до прийняття в усіх землях православних. Єзуїти зробили цю справу чисто католицькою догмою. Пізніше послідувала відповіль Константинополя, який назвав Новий календар тільки черговим експериментом, який так любить робити Рим на свою руку. Визнано, що в новому календарі так само є недоліки, проте старий календар зберігає давнє канонічне правило – не святкувати Великодня ні разом із жидами, ні перед ними, як то року 325-го постановив Нікейський собор згідно 7 апостольським правилом ; а новий папський календар порушив якраз це основне правило.

Тому не дивно , що і зараз нас змушують святкувати на “західний” манер, як то робилося в 16 столітті армією єзуїтів.
Одразу ж найсильніший оборонець віри православної князь К. Острозький рішуче став проти нового стилю, а Смотрицький гостро та їдко висміяв новий календар.
Отже, наша боротьба проти папської видумки залишається актуальною і донині. Серед нашого українського народу навіть складалися легенди про мужню оборону свого споконвічного календаря, адже занадто дорогою ціною виборов собі український народ право на споконвічний стиль свій, щоб легко та скоро забути про нього. На завершення хочеться додати, не піддавайтеся на маніпуляції та пропаганду західного стилю, як альтернативу Росії. Віра в такі хитрощі завжди ставала могилою для українців. Ми маємо власні традиції, які повинні захищити.
Геть католицьку пропаганду !

Анастасія Бурлака

Подобається матеріал? Поділіться ним з друзями у Facebook!