Архетипи Воїна та Аскета як основа повстання проти сучасності

Світ Традиції своїм джерелом, своїм мірилом легітимності, виправданням свого існування бачив Трансцендентне, сили та стихії, що лежали поза межами буденного, по ту сторону Життя і Смерті, Буття і Нічого. До Світу Горішнього були звернені шпилі готичних соборів, молитви монахів та подвиги лицарів. Людина Традиції знала, що за межами минущого, зримих форм історичного буття, існують сили, прообрази та типи вищого порядку, як існують вічно і лише міняють форми свого втілення відповідно до конкретної історичної Епохи.

Світ Традиції знав два способи наближення до Світу Горішнього, два Шляхи осягнення Трансцендентного – Шлях Воїна та та Шлях Аскета. Вишнє осягалося або аскетом у нічних молитвах у скельних печерах, або воїном на полі бою. Обидва Шляхи вимагали надзвичайного напруження сил та надзвичайної самовіддачі. Бо лише тоді, коли людина свідомо обмежує свої бажання та забаганки, відмовляється від зайвих потреб та надмірностей, дисциплінує своє тіло і Дух, лише тоді вона виявляється здатною осягнути Незбагненне.

Обидва Шляхи, і воїнський, і аскетичний, з залізною необхідністю вимагали існування структур орденського типу, в яких виховувався та підтримувався ієрархічний порядок та сувора дисципліна. Таке виховання виковувало незламну Волю. Бо щоб там не казали ліберастичні філософи, єдине що відрізняє людину від тварини, є Воля, а зовсім не розум. Тварина теж може демонструвати розумну поведінку. Але тварина діє за першим поривом, за кожним бажанням, лише людина, наділена Волею, здатна стримувати власні бажання та нстинки заради досягнення Вищих Цілей.

В структурах традиційного світу аби отримати права, людина мала прийняти на себе відповдні обов`язки. Аби мати право наказувати, потрібно було навчитися беззаперечно підкорятися. Аби отримати право на владу, потрібно було зрозуміти що витримаєш ті обмеження та випробування, які вона накладає. Бо у Світі Традиції влада є Обов`язок і Служння, а не привілеї та розкоші.

Сучасний профанічний світ, народжений буржуазними революціями та сформований типом буржуа, надзвичайно далекий від подібних понять. Концепція держави як суспільного договору, взята зі способу життя торгашів, позбавила державу гранітного підгрунтя Сакральності, перетворивши її на знаряддя задоволення інтересів тих груп, які в даний момент дорвалися до владного корита.

Ідея «природних прав людини», які начебто належать всім членам суспільства, незалежно від їх вкладу в загальну справу, перетворює людей на інфантильних та безвідповідальних істот.   Урівняння в правах наркомана або злочинця з професором університету або бойовим командиром нівелює якісну ієрархію, не дає сформуватися відповідальній еліті та призводить до суспільної деградації. Позбавлені доступу до Трансцендентного, сучасні одномірні люди з психологією буржуа та споживача оскотиніються, перетворюючись на іграшку в руках власних інстинктів та бажань. Не маючи цілей та сенсу життя, відкидаючи Надприродне, вони витрачають життя на гонитву за останніми моделями айфонів та вдосконаленими унітазами.

Для раціоналістичного «здорового глузду» сучасного буржуазного споживача незрозумілими є чужими є типи Воїна та Аскета, сама ідея самообмеження та дисципліни. Доброволець, який кинув мирне життя та пішов на фронт  в ім`я вищих цілей, для таких істот небезпечний дивак. Монах, який присвятив своє життя створенню моста між Трансцендентним та Буттям, є не сповна розуму.

Проте світ буржуазних потреблядів пожирає себе сам. Мисливці за дорогими машинами, айфонами та брендовим шматтям виявляють повну духовну та інтелектуальну імпотентність. Нафарбовані шльондри та лаковані мачо в дорогих костюмах нездатні відповісти на питання про сенс життя. «Демократичний світ» переживає дедалі зростаючу деградацію та кризу у всіх сферах – політичній, економічній, інтелектуальній, і, насамперед, духовній. Сучасний Захід нагадує потяг, який втратив управління і на всіх парах летить до прірви.

Зупинити цей «пекельний експрес» можуть лише люди зовсім іншого, не буржуазного типу. Тому вже зараз на сцені знову з`являються архетипи Воїна та Аскета. Знову формуються орденські структури. Серед хаосу і розпаду епохи постмодерну вони стануть центрами кристалізації Нового Світу. Найбільш темні часи завжди перед світанком. Старий світ гине. Нашою метою є формувати  з хаосу та розпаду капіталістичного буржуазного ладу Новий Порядок, скелетом якого стануть орденські структури, а головними дійовими особами архетипи Аскета та Воїна.

©Мандрівець

Подобається матеріал? Поділіться ним з друзями у Facebook!