Андрій Букін: Хочете пам’ятати ветеранів? Підіть у військовий шпиталь

Інформаційні хвилі та масова істерія щодо 9 травня – сидить в печінках.

Ви справді хочете вшанувати героїв, які воюють з ворогом – зайдіть у будь-який військовий шпиталь, там на кожному поверсі герої, ось вони тут поряд.
***
На всій лінії зіткнення тривали інтенсивні бойові дії. Активна оборона позицій не дозволила противнику покращити тактичне положення.
Найбільш напруженою обстановка залишалася в районі населених пунктів А, П, Ш. Сили противника 20 разів застосовували артилерію та міномети, 53 рази вдавалися до прицільного вогню по нашим позиціям із застосуванням стрілецької зброї, гранатометів, озброєння БМП. На деяких напрямках окупанти вдавалися до активних штурмових дій.
Як повідомлялося, минулої доби один наш захисник загинув в бою в районі населеного пункту К. Трьох захисників А. та двох захисників В. поранено. Впродовж 10 травня, бойові дії тривали на Д. на М. напрямках. Втрат наших військ немає.
***
Ви думаєте, що це за “сводка”? Вона могла бути такою самою в 1944 році і в 1942, але це те, що сталося з 9 на 10 травня 2018 року в країні Україна
Люди згадуюють війну, яка закінчилася 73 роки тому, забуваючи про те, що війна йде просто зараз, в цю хвилину. У той час як Ви читаете це речення, десь на Донбасі прилітає 80-мм снаряд, розриваючи землю, бліндаж чи навіть людське тіло. Тіло героя, який захищає ВАС, там сьогодні, жертвуючи своїм часом, здоров’ям, життям. Ви думаєте, що там того Донбасу, так от війна там триває повних чотири роки. І вже почався п’ятий. Вона проходить вже не так далеко, як Ви думаєте: від нашого міста Суми це 480 км, а від Києва це 780 км.
Хто хоче побачити і відчути на власній шкурі, що є війна – я можу розробити маршрут.
Хочете пам’ятати героїв ветеранів – почніть ходити у військовий шпиталь і хоча б говорити з воїнами-ветеранами.
Хочете допомогати – знайдіть волонтерів, які допомогають військовим на Донбасі.
А щодо 9 травня – то це день пам’яті, день поминок, день жалю і скорботи.
Мені важко уявити щоб українці в день загибелі свого родича, влаштовували масові гуляння з концертами та дискотеками, набираючись горілкою з обіду і несучи портрет загиблого центральною вулицею міста.
Українці мають прийняти власну історію і почати боротися з ворогом за своє майбутнє!

Андрій Букін, громадський діяч, учасник російсько-української війни

Подобається матеріал? Поділіться ним з друзями у Facebook!