Людська природа як джерело консерватизму

Ліві ще з доби Просвітництва мають погану звичку ідеалізуівати і навіть відкидати людську природу. Від них часто можна почути, що всі негативні риси існують в людині тільки через те, що система пригнічення робить з “доброго дикуна” жорстокого егоїста. Часто саме людський фактор стає причиною невдач їхніх утопій. Альтернативою цьому виступає тверезий погляд на людину та її сутність, який пропонують консерватори.

Людина через свою неідеальність, яка існує в неї через інстинкти або первородний гріх (тут вже кому як до вподоби), завжди буде намагатися отримати максимум результату з мінімумом затрат. На жаль, часто це може траплялися за рахунок інших людей. Людина в цьому плані схожа на воду, яка, як відомо, йде по шляху найменшого спротиву. Тобто, людина буде себе поводити егоїстично в тій мірі, в якій їй дозволять обставини. Якщо ви хочете, щоб чиновник не крав, то зробіть так, щоб для нього це було невигідно, а ще краще небезпечно. Визнаючи недосконалість людини, консерватори не схильні будувати політичні системи, які спираються тільки на позитивні якості окремої особи чи групи осіб. Звичайно історія інколи народжує великих особистостей, але ми не маємо часу сидіти та чекати такого лідера.

В такій важкій справі як розбудова держави, консерватизм пропонує зняти рожеві окуляри лівої ідеології та дивитися на речі більш реально. Ми вважаємо, що потрібно будувати таку політичну систему, в якій людський егоїзм буде використовуватися на благо суспільства.

Ігор Рожок, Традиція і Порядок

Подобається матеріал? Поділіться ним з друзями у Facebook!