Міщанське рішення Мосміськсуду

Мосгорсуд визнав законним вирок Міщанського суду (так-так, це реальна назва судової установи) по справі директорки московської бібліотеки української культури Наталії Шаріной.

Тоді, 28 жовтня 2015 року, в бібліотеку увірвались путінські особісти та підкинули Шаріній цілий арсенал забороненої в РФ літератури. Потім до сфабрикованої справи доплели і розтрати, намагаючись деполітизувати процес. З того моменту останній оплот української культури в мордорі було знищено: діяльність бібліотеки припинено, а її приміщення віддано центру московського туризму.

В контексті цих подій особливо цинічно виглядає нещодавне обурення занепокоєної української блогосфери щодо акції націоналістів проти так званого “Россотруднічества” в Києві. Основними тезами адептів “нерозхитування човна” було збереження статусу кво: ніби після таких акцій в Москві можуть закрити ті українські культурні заклади, що ще лишилися.

Агов, шановна громадськість! Здається ви плутаєтесь у ключових поняттях:
По-перше, і найголовніше – в Україні йде війна, Росія окупувала частину нашої території та переслідує українських громадян, бізнес та культуру сотні років. З початку війни послідовне переслідування всього українського в Росії перетворилося на справжнісіньке полювання на відьом і вже нагадує конвеєр по швидкісному фабрикуванню антиукраїнських справ.

По-друге, українські культурні центри та бібліотеки на відміну від російських не помічені (на жаль!) у диверсійній та підривній діяльності на території Росії. В той час як кожен, наголошуємо, кожен заклад, що навіть опосередковано пов’язано з Росією, російської культурою та церквою (УПЦ МП) є нічим іншим як ячейкою ФСБ, досконалим інструментом роспропаганди та нинішньою або ж майбутньою перевалочною базою терористів.

Те саме «Росспівробітництво», яке так захищали в українському фейсбуці та ліберальних ЗМІ, активно співпрацювало з такими організаціями як «Верное казачество» та «Сопротивление», які організовували проросійські заходи, підтримували антимайдан та брали участь у бойових діях на боці сепаратистів.

Окрім цього «Росспівробітництво» приховує свої банківські рахунки та справжні обсяги та джерела фінансування, цей заклад незаконно захопив частину будівлі на вул. Борисоглібська та вже більш як два роки знаходиться там незаконно не сплачуючи за оренду київській адміністрації.

Нагадаємо, 17 лютого об’єднані патріотичні сили за участю руху “Традиція і Порядок”, C14 news – резерв та інших, завітали до так званого “Российского центра науки и культуры” в Києві, де знайшли документальне підтвердження їх антиукраїнської діяльності та дані про вербовку кадрів в інтересах ФСБ. Логічним продовженням стала офіційна заява патріотичних сил до МЗС України з вимогою припинити діяльність установи в Києві.

Які висновки можемо зробити з цієї ситуації?

На жаль, реально допомогти ув’язненій Наталії Шаріній на сьогодні немає жодної можливості – важелів дипломатичного тиску недостатньо, санкціями тут не допоможеш, а вітчизняне ССО та ГУР ще не доросли до спецоперацій по звільненню українських громадян за кордоном. То ж ми маємо і надалі чинити тиск на всі осередки ворожої агентури на українській території.

Жодних компромісів – ворожий човен має бути не лише розхитаний, але і затоплений!

Традиція і Порядок

Подобається матеріал? Поділіться ним з друзями у Facebook!