Метод гнилого оселедця

Метод гнилого оселедця, велика брехня, абсолютна очевидність – це методи пропаганди, якими впливають на нас із вами тут і тепер. Ми спробували розібратися, як це працює сьогодні в Україні.

“Бойова або “чорна пропаганда” дозволяє будь-яке викривлення реальних фактів заради досягнення пропагандистської мети”. Побачимо, як вона застосовується на практиці тут і тепер.
“Метод “гнилого оселедця” Працює так: підбирається брехливе звинувачення. Важливо, щоб воно було максимально брудним та скандальним. Добре працює, наприклад, дрібна крадіжка або, скажімо, розтління дітей чи, наприклад, вбивство, бажано через жадібність.
Мета “гнилого оселедця” зовсім не в тому, щоб довести це звинувачення, а у тому, щоб викликати широке публічне обговорення його НЕПРАВДИВОСТІ та несправедливості.
Людська психіка влаштована так, що коли тільки звинувачення стає предметом публічного обговорення, одразу виникають його “прибічники” та “супротивники”, “знавці” та “експерти”, захоплені “звинувачувачі” та палкі “захисники” того, кого обвинуватили.
Проте незалежно від своїх поглядів усі учасники дискусії знову й знову згадують ім’я обвинувачуваного разом із брудним та скандальним обвинуваченням, і таким чином втирають все більше “гнилого оселедця” у його “одяг”, поки нарешті цей “сморід” не почне переслідувати його скрізь. А питання “вбив-украв-звабив чи ні” стає головним при згадці його імені.”
Упізнали? Цей метод застосовують проти помітних персон. Зокрема, проти Єгора Соболева. У часи Революції його звинувачували у гомосексуалізмі, зараз – у отриманні грошей з Москви, а прізвисько “Зімін” – це маркер “гнилого оселедця”. Звинувачення Тягнибока у тому, що його фінансує Ахмєтов, “Мальдіви”, “Барига” Порошенка – це той самий “гнилий оселедець”.
“Метод “40 на 60” вигадав іще Геббельс. Він полягає у створенні ЗМІ, які 60% своєї інформації дають на користь супротивника, зате решту 40% використовують для надзвичайно ефективної завдяки цій довірі дезінформації. Під час Другої Світової війни існувала радіостанція, яку слухав антифашистський світ. Вважалося, що вона британська. І лише згодом з’ясувалося, що насправді це була радіостанція Геббельса, яка працювала за розробленим ним принципом “40 на 60”
І тут все зрозуміло. “Вєсті”, “112-й” “Ньюс Ван”, “ЗіК” – усі вони працюють за цим принципом. Та й скандал з інтерв’ю Симоненка на Громадському радіо – яскравий показник, що справжні ідеологи цього радіо працюють за технологією “40 на 60”.
“Дуже ефективним є метол “великої брехні”, який трохи схожий на “гнилого оселедця”, але насправді працює інакше. Його суть полягає у тому, щоб з максимальною впевненістю запропонувати аудиторії настільки глобальну та жахливу брехню, що практично не можна повірити, що про таке можна брехати.
Трюк у тому, що добре скомпонована та вигадана “велика брехня” викликає у слухача чи глядача глибоку емоційну травму, яка потім надовго визначає його погляди всупереч будь-яким аргументам логіки та розуму.
Особливо добре працює у цьому сенсі брехливі описи жорстоких знущань з дітей або жінок.
Наприклад, повідомлення про розіпнутого хлопчика за рахунок глибокої емоційної травми, яку воно викликає, надовго визначить погляди того, хто отримав цю інформацію, скільки б його потім не намагалися переконати, використовуючи звичні логічні аргументи.”
Окрім згаданого розіпнутого хлопчика цей метод чітко проглядається у повідомленні про 600 замордованих вдома жінок за 2017 рік, що його розповсюдили феміністки. Брехня швидко вилізла назовні, але скільки істерик було й після цього – з аргументом “ну то й що, ви хочете сказати, що жінок не б’ють?”
“Метод “абсолютної очевидності” дає хай не швидкий, а проте надійний результат.
Замість того, щоб щось доводити, ви подаєте те, у чому хочете переконати аудиторію, як щось очевидне, зрозуміле саме собою, а тому безперечно підтримане більшістю населення.
Попри позірну простоту, цей метод є неймовірно ефективним, оскільки людська психіка автоматично реагує на думку більшості і прагне приєднатися до неї.
Одним з класичних способів використання методу “абсолютної очевидності” є, наприклад, публікація результатів різноманітних соціологічних опитувань. Методи “чорної” пропаганди, звісно. не вимагають, щоб ці звіти мали хоч якийсь стосунок до реальності.
І тут картинка знайома. Окрім політичних рейтингів пригадується міф про те, що жінкам в Україні платять менше, ніж чоловікам за ту саму роботу. Звісно, ніхто такого не бачив у реальності, але це ж “відомий факт”, і його повторюють на всі заставки.
Ну і головне.
“Бойова спецпропаганда перетворює людину на зомбі, який не лише активно підтримує закорінені у його свідомість тези, але й агресивно (!!!!!) протистоїть тим, хто дотримується інших поглядів або намагається його переконати, використовуючи логічні аргументи”,
Зрозуміли, чому у нас в інтернеті стільки агресії та істерик? Якщо ні, спробуйте переконати у чомусь юльків, зрадофілів чи феміністів, і відчуєте це на собі.

Брати Капранови

Подобається матеріал? Поділіться ним з друзями у Facebook!