Урядові кабінети для жінок – імітація домашнього затишку

Феміністичний рух в Україні усіляко намагається абстрагуватись від представниць жіночої статі в політиці, до того ж, чомусь, з успіхом. «Жінок до влади!» декларують вони, але про наявні приклади «політикинь» обирають мовчазну тактику ігнорування (дуже по-жіночному). Юлія Тимошенко! Валерія Гонтарева! Надія Савченко! «Ми хочемо жінок у політиці, але…якихось…ну не таких». А яких? «Ну не знаємо, але якихось…ну не таких, а якихось таких. А взагалі всіх жінок, але не таких».

Подібні організації мають визначитись, що для жінок, звичайно, занадто непосильна довгострокова мета. Пропонуйте конкретні кандидатури, наприклад, а значить окреслюєте себе в межі політичної сили, та ставлення до вас має бути відповідним, як до чергового явища людей, що прагнуть здобути крісло в уряді. Наталія Королевська! Або ж залишайтесь у субкультурній парадигмі, але без можливості будь-якого впливу на законодавчі процеси. Олена Бондаренко!

Емансипована жінка попрямувала в промисловий сектор, проте там їй важко. Настільки важко, що навіть патріархат не можеш звинувачувати, адже опонує тобі природа, мускулатура та менструальний цикл. Ганна Герман! Тоді паняночки, що сміливіше, почали вимагати гендерні квоти в державному секторі. У кабінетах тепло та затишно: як було, коли жінка сиділа вдома, тільки тепер без кухні, ненависної кухні, та ще й з розумним виглядом можна перебирати папірці. Неля Штепа!

Нагадую, що ми вже здобули сексистські гендерні квоти, які вимагають від партій «покривати» відсоткове співвідношення між чоловіками та жінками на виборах. Олена Лукаш! Навіть якщо вам вдалось побудувати організацію зі шляхетних чоловіків доброї волі та міцної совісті, вам відмовлять в участі на виборах, поки ви поспішно не впишете на округи несумлінних дівчаток, неважливо якого ґатунку. Богословська Інна!

|До слова, не бачила гендерної статистики серед хабаників-хабарниць-хабарнесс серед незліченних інфографік, які так пильно маніпулюють статистичними даними, що, здавалося б, нічого не можна пропустити. Проте хабарництво серед жінок не досліджується, натомість ми можемо дізнатись відсотки про жіночі оргазми та прочитати кремезні тексти про окремі випадки успішних «бізнес вуман». Пригадайте, хто сидить у паспортних столах, виписує вам довідки в поліклініках, розглядає ваше адміністративне правопорушення в суді? Шкода, але напевно статистика хабарництва могла б приємно здивувати ліберальні дослідницькі центри, адже там українські жінки неодмінно здобули б гендерну рівність! Віват! Хабар, як патріархальний привілей, повноцінно здобутий жіноцтвом.|

Наталія Вітренко! Тож за гасло «жінок до влади» феміністичні організації відповісти не можуть, бо в наших українських політичних реаліях неможливо узагальнювати критерії, бо жінок у політиці, на жаль, ми маємо багато. Ірина Луценко!
А ще, дівчатка, політику вигадав патріархат, навколо якого ви будуєте демонізовану міфологему.

Ірина Фаріон, врешті-решт!

Олександра Скляр 

Подобається матеріал? Поділіться ним з друзями у Facebook!