Брати Капранови: Про домашнє насильство

Ну і про домашнє насильство, яке так збудило інтернет напередодні 8 березня.

600 жінок загинуло 2017-го року в результаті домашнього насильства, у той час, коли в АТО – лише 200 бійців. Звіт з такою сенсаційною інформацією оприлюднили феміністичні організації. Цифра і справді жахлива. Треба віддати належне – активістки спрацювали віртуозно, тому рівень істерії у ФБ наблизився до сумнозвісного «янебоюсьсказати».

А проте ми знаємо уп’ятеро страшнішу цифру – в ДТП за рік загинуло понад 3000 людей. Однак ця цифра нікого не тривожить – адже гендер тут не пришиєш. Мало того – якщо порахувати статевий розподіл, може виявитися, що більшість загиблих – чоловіки.

Тому активістки зосередилися на жертвах домашнього насильства, хоч насправді гендер тут теж ні до чого. Чому так? Спробуємо розібратися.

Жертвами насильства завжди стають слабші – це зрозуміло. На те воно і насильство, від слова «сила». У більшості випадків жертви слабші фізично, іноді – слабші духом.

А Господь Бог (чи хто там створив людей), певно був сексистом, тому дав чоловікові більше сили. І у фізичному зіткненні представників різних статей чоловік зазвичай має перевагу. Це медичний факт. Саме тому жертвами домашнього насильства здебільшого стають жінки. І гендерна рівність тут ні до чого.

Чому ж досі всіх жінок не забили? Бо кожен хлопчик з колиски чує «дівчаток бити не можна». На когось діє, на когось ні – але чують усі. Тепер спробуємо замінити «дівчаток бити не можна» на «дівчинка та хлопчик рівні». Що ми отримаємо?

Правильно. І навіть якщо поруч вживати «битися взагалі не можна», це не допоможе. Бо насправді битися можна, а іноді й треба – це ми бачимо по телевізору й на вулицях, за це нагороджують медалями та кубками, за це платять гроші та ставлять пам’ятники. Отже якщо битися можна, а дівчата та хлопці рівні, що виходить?

Тут ви заперечите: конкретний дядя Вася, який лупцює свою жінку, виховувався з тезою «дівчаток бити не можна», але все одно б’є. І ми погодимося. Але зауважимо, що дядя Вася, так само, як і ми з вами, зростав в умовах зруйнованої культури та моралі. Зруйнували її ліваки-комуністи, прихильники рівності всіх і у всьому. Саме вони замінили традиційну культурну ієрархію на газети, радіо та телевізор. І тому наші люди так легко зомбуються, а говорити із зомбі про мораль – дарма праця.

Стосунки чоловіків та жінок виникли не вчора. Вони встановлювалися тисячами років та сотнями культур. Вони бували різними залежно від клімату, економіки, суспільного ладу, раси і бозна-чого іще. Розповідати, що жінка завжди була жертвою, а чоловік – гнобителем, можна, але це не відповідає дійсності.

У різні епохи на тему сімейних стосунків, психології сексуальності, виховання хлопчиків та дівчаток та т. ін. написано десятки тисяч книжок, над кожним аспектом міркували тисячі письменників, психологів, медиків, шаманів, жерців, філософів, теологів та простих посполитих. А головне – їх встановлювали на практиці мільярди людей, роблячи помилки та досягаючи успіхів, і саме так ці стосунки ставали ефективними. Якби вони не були ефективними, людство б не вижило. Більше за те – культура сімейних стосунків не є нерухомістю, вона прогресує разом із цивілізацією.

Насильство в родині – екстремальний і неефективний вид стосунків. Тому в традиційних культурах, де кожен знає свою роль та права, насильство мінімізоване. Повторимося – бо неефективне для розвитку людства. Одним з генеральних напрямків феміністичної пропаганди є створення міфу про те, що в усіх культурах, зокрема й в українській, жінка традиційно піддавалася жахливому насильству, але це відверта брехня та маніпуляція. Насильство завжди було екстремальним видом стосунків – так само, як і тепер, а екстремум – на те й екстремум, щоб відрізнятися від середнього.

Будь-який фахівець з сімейного права розповість вам, що родинні стосунки – найзаплутаніша та найсуперечливіша ділянка, і підтвердить, що сторонам конфлікту завжди перш за все пропонують домовитися миром – тобто не за законом, а за звичаєм, і лише якщо стосунки зайшли у глухий кут, застосовують закон. Чому? Бо жоден закон не в змозі врахувати безкінечну кількість нюансів та впливів.
Безкінечну кількість нюансів врахувати може тільки культура. Адже вона формується природнім шляхом через мільйони та мільярди спроб. Саме тому в традиційних культурах насильство мінімізоване до рівня природньої необхідності.

У кожну хату не поселиш інспектора, у кожне ліжко не покладеш Кримінальний кодекс. Людина, обтяжена культурою, не допускає насильства, не обтяжена – допускає.

І тут ми підходимо до головного.

Традиційна культура мінімізує домашнє насильство.

Так звана гендерна рівність є складовою ідеології, яка відкрито бореться з традиційною культурою. І це не ми вигадали – це вони самі заявляють.

Задачка для другого класу: як вплине на рівень домашнього насильства перемога ідеології, яка нищить культуру?

Висновків не нав’язуємо.

Думайте самі.

P.S. Ну і “вишенька на тортик”. Небайдужі вивели на чисту воду гендерних автивістів з їхнім “звітом”. 600 загиблих жінок виявилися туфтою.

Брати Капранови

Подобається матеріал? Поділіться ним з друзями у Facebook!