Андрій Назаренко: Що відрізняє людей від ліваків?

У моєму “фашистському” колі спілкування аксіомою вважається твердження, що “ліваки – не люди, а комуністи гірше хробака”. Однак це твердження багато в чому базується на емпіричному досвіді спілкування з представниками лівого крила, в той час як філософський дискурс залишається осторонь. Це змусило мене замислитися над об’єктивними основними цінностями, які схиляють нас вправо.
Після тривалих роздумів я склав для себе список з п’яти фундаментальних концепцій, можливо моральних установок, віра в які, на мою думку, відрізняє Людей від ліваків і не дозволяє нам толерантно ставиться до їх спроб зруйнувати цивілізацію.
1. Прагни не до Рівності, а до Справедливості. (Jedem das Seine – кожному своє)
2. Прагни не до Різноманіття, а до Ідеалу.
3. Керуйся не емоціями, а логікою.
4. Не бажай особистого комфорту, але прагни до Великих звершень.
5. Абсолютна істина існує.
Ліберали можуть резонно заперечити: “Що буде мірилом справедливості? Як об’єктивно розсудити істину в суперечці людей з протилежними поглядами?”. Я відповім так: людина – єдина жива істота, наділена розумом і здатна до абстрактного мислення. В епоху інформаційних технологій ми володіємо неймовірним потенціалом для самовдосконалення та самоосвіти. Чи не для того нам дано інтелект, щоб шляхом інтелектуальних пошуків визначити те саме мірило справедливості і абсолютну істину?
Закони природи, частиною якої є людина, універсальні. Тому якщо моя думка відрізняється від думки іншої людини, тут можливо три варіанти: або помиляюся я, або помиляється він, або ми обоє неправі. У першому випадку потрібно без жалю відкинути свої помилкові судження, у другому – змусити опонента відкинути свої. У третьому – синтезувати ваші ідеї так, щоб в них містилося якомога менше фактичних і логічних помилок.
Саме завдяки таким дискусіям ми зможемо максимально наблизитися до виявлення тієї самої істини.
Ліві ідеологи ж заперечують саму необхідність таких досліджень. “У кожного своя правда” – вбиває стимул шукати помилки і таким чином удосконалюватися. “Всі люди рівні, кожен хороший по своєму” – вбиває стимул розвиватися, ставати краще за інших. Створення safe-space і заборона харассмент – замикає людини в зоні комфорту, робить його зніженим і слабким, вчить не відстоювати свою точку зору, а ховатися.
Це вічний застій за яким неминуча деградація. Словами ліваків говорить егоїзм, лінь і страх.
Коли я говорю на захист дискримінації і соціальної нерівності, я це говорю з готовністю в повній мірі випробувати це все на собі, в разі, якщо мої здібності не дозволять мені в повній мірі приносити користь суспільству і розвиватися відповідно до його правил.
У 2015 році в мовній школі в Токіо у нас була дискусія щодо безкоштовної медицини і посібників з безробіття. На всі мої аргументи про те, що не потрібно рятувати слабких за рахунок сильних, потрібно робити їх сильними – відповідь була одна: “Подивлюся я на тебе, якщо раптом у тебе рак виявлять, а грошей на ліки не буде!”.
Заради Бога. Напевно лівим таке незвично, але я виступаю за скасування “безкоштовного” з повної моральної готовністю нести особисту відповідальність за це рішення. Я прийняв його як доросла людина, при здоровому розумі і тверезій пам’яті. Чого я не можу сказати про себе в разі смертельного захворювання. Навіть якщо захворівши я буду вимагати безкоштовного лікування, в мені буде говорити не розум, а інстинкт самозбереження. Значить моїми словами можна і потрібно буде знехтувати.
І найголовніше – якщо мої слова або дії будуть суперечити озвученим вище принципам, я не буду істерично перетрактовувати їх на новий лад і намагатися виправдати себе. Хоч я і не віруючий, я буду сприймати це як Гріх (перед самим собою) і намагатися повернутися на шлях істинний через самокритику і каяття. Помилятися не страшно. Страшно – не визнавати своїх помилок і не прагнути їх виправити.

Андрій Назаренко

переклад на українську: pokrov.world

Подобається матеріал? Поділіться ним з друзями у Facebook!