Скільки видів хрестів ви знаєте?

Хрест чотирираменний і шестираменний, лотаринзький, вірменський і ефіопський, хрест святого Андрія і святого Петра…

Хрест — це найбільш розпізнаваний знак християн. Колись — символ сорому і ганьби, на якому гинули виключені з суспільства злочинці. Нині — «Дерево Хреста, на якому повисло спасіння світу» (як молиться Римо-Католицька Церква) і перед яким б’ють поклони вірні східних Церков, вимовляючи слова: «Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святе воскресіння Твоє прославляємо». Ношений на шиї, видний по домівках, місцях праці, автомобілях, у містах і на сільських дорогах, на громах і пам’ятниках… Попри те, що його суть — дві схрещені балки, представляють його у прерізні способи. Ці відмінності стосуються не лише самої геометрії знаку, але також орнаментики та інскрипцій і символів, уміщених на ньому. Це не лише витвір фантазії, художніх здібностей чи результат місцевих традицій. Ці елементи несуть кожний своє теологічне послання.   На якому хресті помер Ісус? Серед археологів та істориків усе ще ходять розбіжні думки на тему того, як точно міг виглядати пристрій для страти, на якому був розіп’ятий Христос пополудні Великої П’ятниці. Ця проблема становить окрему тему для розлогих обговорень. Однак варто знати, що майже від самого початку Церкви існувало усвідомлення, що це було перехрещення двох грубо обтесаних дерев’яних балок — довшої вертикальної, вбитої в землю, і короткої поперечної. До часів імператора Константина Великого (IV ст.) християни частіше робили знак хреста рукою, аніж представляли його на іконах чи в скульптурах. Це випливало з того, що попервах хрест насправді сильно асоціювався з ганебною карою у загальній свідомості. Коли, однак, імператор перед битвою з військами Максентія у 312 році мав видіння величезного хреста на небі поблизу Рима і напис «In hoc signo vinces» («під цим знаком переможеш»), — простий чотирираменний хрест, названий латинським, здобув величезну популярність у західній частині Римської Імперії.

На Сході хрест стали повсюдно вшановувати після того, як імператриця Єлена (мати Константина Великого) віднайшла реліквії Хреста Господнього у 326 році в Єрусалимі. Вона розділила знахідну на три частини, переказуючи їх трьом найбільшим на той час єпископським столицям нерозділеної Церкви: у Єрусалимі, Константинополі та Римі. Відтоді хрест став загальним символом Церкви.   Грецький і єрусалимський хрест У грецькій традиції, яка незаперечно вплинула на представлення хреста у східній Церкві, спершу його представляли у вигляді двох однакових балок, схрещених під прямим кутом. Найімовірніше ця традиція походила не з самої Греції, а з Єгипту. Першим ніби цю форму використав монах Пахомій Старший, який уклав перші християнські правила монашого життя.

Грецький хрест став частиною державного прапора Греції

Регулярна (рівнораменна) геометрична форма мала ілюструвати досконалий і повний вимір Христової жертви, яка надає лад цілому космосу, становить головний принцип існування. Також регулярний хрест вписувався у коло — інший символ досконалості Божого творіння. Грецький хрест став геометричною основою для побудови храмів, які стали зводити за планом простого чотирираменного хреста. Грецький хрест став також основою для єрусалимського, у чотирьох кутах якого уміщено наступні, малі рівнораменні хрести. Згідно з численними інтерпретаціями, вони символізують чотири Євангелія або чотири сторони світу.

На сьогодні грецький хрест — це, зокрема, широко відомий символ служб охорони здоров’я, медичної та харитативної допомоги, а також аптек.   Латинське розп’яття. Звідки воно взялося? В Італії, а потім ще в інших частинах Західної Європи поширеною стала форма чотирираменного хреста, що по змозі точно передавав форму розп’яття, на якому помирав Спаситель та інші засуджені у перших століттях. Довша вертикальна частина і коротша горизонтальна мали, однак, своє глибоке символічне значення.

Київ, храм св.Миколая, вигляд згори

Вертикальна утворює єдність людини з Небом. Горизонтальна — весь світ, який охоплюють рамена Сина Божого. Ця символіка стала ще виразнішою більш-менш від VI століття, коли на хрестах (зарівно як на Заході, так і на Сході) почали вміщувати зображення розіп’ятого Христа.

У латинського хреста є свої варіанти, які пізніше стали називати «круцифіксами» (від латинського «cruci fixus» — «прибитий до хреста»). На них зазвичай уміщують інскрипцію INRI («Ісус Назарянин — цар Юдейський», латиною Iesus Nazarenus Rex Iudaeorum), яку Понтій Пилат звелів прибити над головою Христа. Інколи на вертикальній балці знаходимо знаки Страстей Христових: цвяхи, годинник із зазначенням 15.00, молоток, буває також і півень, який тричі закукурікав після Петрового зречення у ранок перед Розіп’яттям.

Лотаринзький, або Анжуйський хрест був символом французького Спротиву в роки Другої світової війни

У групі латинських хрестів можна знайти інші варіанти його представлення, такі як лотаринзький хрест (зі ще однією, короткою, поперечкою згори) та кельтський хрест, у якому горизонтальна балка вписана в коло. На Британських островах, особливо в Ірландії, від початку християнізації ним прикрашали святині, ставили його при дорогах і на цвинтарях.

Хрести св.Антонія і св.Франциска Інший єгипетський Отець Пустелі, св.Антоній Великий (на Заході його називають Антонієм Аббатом), своєю чергою, мав хрест у формі грецької літери «тау». Вона означала самого Христа, але також в античній культурі її співвідносили з числом 300, яке становить арифметичний символ досконалості. По довгих століттях до цієї форми звернувся св.Франциск Ассизький, і закладений ним орден досі «позначений» цим характерним хрестом.

Сам Франциск, як відомо, ушановував також багатораменний мальований хрест із кольоровим зображенням Розіп’ятого, що походив із ранньохристиянської Сирії. Цей хрест колись знаходився у храмі св.Даміана в рідному місті Франциска, а нині — у базиліці св.Клари. Цей хрест дуже подібний до його східних представлень (і, між іншим, слугує чудовим аргументом у розмовах із тими східними віруючими, які сьогодні «воюють за хрест», стверджуючи, що в латинників він «неправильний», бо у Христа «ніжки на один цвях прибиті». У хреста св.Франциска зображено два цвяхи, і ніякої крамоли ніхто в цьому не вбачав).

«Перевернутий хрест»: символ зла чи мучеництва? Сьогодні «перевернутий» хрест, тобто з довшою горішньою частиною вертикальної балки, однозначно співвідноситься з сатанізмом або субкультурами, що з ним пов’язані. Проте так не було від початку.

Згідно зі свідченням Орігена, на перевернутому хресті зазнав мученицької смерті святий Петро, не погодившись на розіп’яття у той самий «славний» спосіб, що Спаситель. Інколи у місцях або храмах, присвячених Апостолу, використовувався саме цей вид хреста. Його використав також папа Йоан Павло ІІ під час паломництва до Святої Землі у 2000 році (папський трон під час одного з богослужінь мав такий вирізьблений хрест). Хрест св.Андрія Апостол Андрій був розіп’ятий на двох схрещених балках, які утворили літеру Х, що прямо вказує на Христа. Донині використовується в геральдичній символіці багатьох країн, а також становить застережний знак при залізничних переїздах.

Східні хрести. Чим відрізняються? У Візантії розвинувся культ хрестів, яким додавали ще невелику навскісну балку під стопами Христа. Вона означала не тільки підпорку для ніг Спасителя (яка, найімовірніше, була на переважній частині хрестів для засуджених), але — натякаючи на двох розіп’ятих обабіч Ісуса злочинців — символізувала людську свободу і можливість вибору між спасінням та відкиненням Бога. Таким чином, кінець навскісної поперечки, який підноситься вгору (праворуч) говорить нам про долю Доброго злодія, а кінець, який опускається донизу (ліворуч) — це брак покути і закам’янілість іншого злочинця.

У восьмираменних хрестах над коротшою, горизонтальною балкою додано ще одну меншу, паралельну їх балку, що символізує табличку з написом «INRI». Інколи також на самому долі вертикальної балки вміщують малий півмісяць ріжками догори. Всупереч сучасним тлумаченням, що це означає перемогу християнства над ісламом, значення цього символу — перемога Христа над ніччю гріха і смерті, яка представлена саме у вигляді серпа півмісяця.

У православній традиції в церквах ставлять так звані Голгофи, де обік хреста Господнього зображено постаті Богородиці та Йоана Євангеліста. Їх уміщують на чорній підставці, на якій намальовані череп і кості, що символізують гріх прабатьків та його подолання хрестом. Голгофи ставлять на видному місці на весь час Великого Посту.   Хрести в Ефіопії, Вірменії та Грузії В одній з найстарших християнських країн розвинулося специфічне представлення хреста. В Ефіопії хрест уміщено на гербі держави від IV століття. Вертикальна балка у нього довга, а на її горішній частині вміщено багато прикрашену горизонтальну частину, яка формою нагадує ромб або розширений єрусалимський хрест.

Вірмени, своєю чергою, використовують «хачкар» — багато оздоблену кам’яну плиту, в якій вирізьблено хрест, хоча і без зображення постаті Спасителя. Такі плити прикрашають не лише стіни та мури храмів, але гроби та роздоріжжя.

У Грузії популярний «хрест святої Ніно», який використовує тамтешня автокефальна Православна Церква. Він подібний до класичного латинського, з тією різницею, що обидва кінці горизонтальної балки спускаються донизу. Свята, яка була родичкою св.Георгія, колись вирішила зробити невеликого хреста з двох галузок виноградної лози. Вона їх перев’язала пасмом свого волосся, але на другий день обидва кінці лозової палички природним чином опустилися додолу.

Багатство представлень хреста добре відображає різноманітність самого християнства, далекого від будь-яких уніфікацій. Воно показує, що віра виражається у різних формах людської культури, різноликої, але поєднаної прагненням відкривати той найглибший сенс життя, який нам відкрив Христос.

CREDO

Подобається матеріал? Поділіться ним з друзями у Facebook!