Вікторія Різниченко: Про диванних борцунів

Я оце так люблю диванних борцунув, такі вони дерзкі та апасні, шо капець:
Досить проводити мирні акції, треба діяти силою!
Та що ви там сидите? Треба спалити той суд разом з суддею!
Посадіть їх на палю, хлопці, хіба ви неспроможні?!
Та треба їх всіх повісити к х…ям! Що ви соплі жуєте?!

При чому, найчастіше, оці кровожерливі радикали виявляються тіточками і дядечками середнього віку із маленьких містечок. При чому, ніхто з них не біжить, спотикаючись, придбати білета до Києва (або куди там треба), аби показати хлопцям власний приклад. Бо ж у них сім”ї, діти, робота, радикуліт. Хай оті хлопці лад наводять. Мабуть, їм просто не вистачає трешнячку в новинах. Мало кровяки, треба більше.

Може, відкрию таємницю, але в тих хлопців активістів теж є сім”ї, діти, теж треба заробляти на життя. Може, ще одну таємницю видам, але ні вік, ні стать, ні навіть стан здоров”я не заважає приймати активну участь у громадському житті. Особисто я, розуміючи, що в силовому форматі з мене ніякої користі, хіба що пореготати, більше займаюся інформаційною підтримкою. Кожен вносить свій вклад.

Тож, перш ніж закликати когось вбивати-палити-вішати-різати-знімати шкіру та інше, задайте собі питання, яку участь особисто ВИ можете запропонувати:

Ви готові особисто долучитися до акції?
Ви готові сісти на пару років разом із хлопцями?
Ви будете щотижня носити їм передачки?
Може, Ви скинетесь їм на заставу (яка іноді сягає двох мільйонів гривень)?
Ви будете допомагати їх сім”ям, поки вони в неволі?
Чи, може, хоча б організуєте акцію під СІЗО в їх підтримку, га?

Підбурювати хлопців до дій, передбачених кримінальним кодексом, та ще й звинувачувати їх у слабкості, коли Ви самі навіть не думаєте приймати участь чи допомагати, – це підло і гидко. Майте совість.

Вікторія Різниченко

Подобається матеріал? Поділіться ним з друзями у Facebook!