Дмитро Савченко: Основи геополітичного гопництва

Возбранні Брати та Сестри! Коли ви втомитесь від трипільського націоналізму сенс якого у боротьбі за щось «своє» – єдиною розрадою для вашої душі стане боротьба за «чуже» та насолода фактом його привласнення. Відтоді в ваших жилах прокинуться крипто-імперськи інстинкти і ви зважитесь випробувати себе у мистецтві окупації. Геополітичне гопництво вам видаватиметься врази цікавішим ніж веснянки, вишиванки і дідухи. А наведені нижче деякі пункти Практикуму Окупанта допоможуть здійснити ваші загарбницькі мрії.
1) Не цурайтеся усьому у світі давати свої імена та нові назви. Віджим територій та чужих багатств розпочинається задовго до застосування грубої фізичної сили, а саме на етапі пришпилювання до них вигаданих вами назв. Функція іменотворців закріплює за вами роль власника. Південну Америку іспанці спочатку колонізували назвами, а лише згодом зброєю. Цей рецепт знав Педро де Мендоза, тому висадившись на суходолі він назвав перший зустрічний кишлак тубільців «чудове повітря» (Буенос-Айрес) і лише після цього оголив зброю. Втім краще розпочинати цю справу з модернізації самоназви. Приміром українці могли б назвати себе більш переконливіше – Великоукрами. На підставі звучної самоназви усі сусідні народи можна було б наіменувати малоукрами. Виняток становили б білоруси, які через свою нірванічну лояльність до влади будь-якої імперії отримали б поважнішу редакцію нової назви – білоукри. Простори Дону та Кубані варто було б назвати – Новоукрією, а плацдарм для майбутніх претензій на Корею та китайську Маньчжурію – Жовтоукрією.
2) Свої зазіхання обгрунтовуйте «історичною справедливістю» та говорячи про неї розпочинайте свою аргументацію зі слова «ісконно». Апелювання до «ісконних дрєвностєй» надаватимуть вашому гопництву вигляду священної місії. Приміром Париж має належати Великоукрії через те, що у ньому правила княгиня Анна Ярославна, Пакистан – тому що його землею ісконно їздили вироби нашого заводу Малишева, Єгипет – з огляду на те, що князі київські віддавна прилітали на килимах у Хургаду з путівкою all inclusive, а Малоукрія московитська – з багатьох причин, поміж яких використання ісконно нашої кириличної абетки, (яку, між нами кажучи, ми самі спиздили у болгар).
3) Насаджуючи на загарбаних територіях свої свавільні правила не забувайте пояснювати поневоленим народам, що вони мають божественне походження (та глибоке історичне коріння). З архаїчних часів через нехлюйство і боговідступництво ті народи втратили «теократичний регламент» (вигаданий вами вчора на кухні), втім з появою на їхніх просторах вєнценосних гопників (себто вас) воцарилася велика правда і теургічний порядок. Хто постане проти неї буде оголошений «не канонічним» та його спіткатиме відлучення від євхаристичної чаші.
4) На опанованих просторах постарайтеся дуже швидко викорінити з тубільної культури власний архітектурний стиль (якщо такий був сформований в її контексті). Народи без власної архітектури мають на порядок слабшу резистентність та державницький інстинкт. Тому викорінюючи будівничі канони та традиції – ви пришвидшите перетворення окупованого вами народу у безхребетну масу. Приміром, якщо згідно канонів вашого гопницького мікрорайону в положняк було зводити тєрємочкі з позолоченими лукавічками куполів, то будь-яка готика, бароко чи сецесія в життєвому просторі тубільців не має право на існування та повинна негайно опинитися під забороною. З моменту вашого віджиму навіть малі архітектурні форми (включно з металевими гаражами та кіосками) повинні бути увінчані пацанячими золотими лукавічками та гіпсовими ангелочками.
—————————————————————————
Наведені вище пункти демонструють перші найнеобхідніші кроки для впровадження початкових окупаційних заходів. Наступним етапом мають стати операції, що стосуються мови та літератури, але про них я розповім вам наступного разу.

Дмитро Савченко

Подобається матеріал? Поділіться ним з друзями у Facebook!