Олександр Животовський: фантазії на тему Дня перемоги новоросії

давайте трохи пофантазуємо….
Уявіть собі, що новоросія отримує гарне підкріплення від росії і починає наступ в якому знищує нашу армію. Європа звісно ж висловлює стурбованість. бійці “АТО”, автоматично стають злочинцями (проти багатьох з нас вже заведено кримінальні справи, доречи).
По всій країні встановлюють памятники путіну, моторолі, гіві, бєднову та іншим. Дніпро перейменовують в дніпрогівінськ, маріуполь в гіркіно і тд. на честь лідерів лднр називають вулиці…
Порошенко стає почесним академіком торгової академії, як колись грушевський потрапив в НАН…
Років через 10 вони влаштовують тотальний голодомор і ті що вижили вже майже не здатні на спротив.
Трохи отямившись блок НАТО, років через 20, починає наступ на цю новоросію, але через підтримку росії програє. В цій війні новороси насильно призивають українців в армію і , часто, недаючи їм жодної зброї посилає в бій. А за відступ їх чекає смерть від заградатрядов фсб..Через це гинуть мільйони наших співвітчизників.
Ті атовці, що воювали в 2014-2017 і які не потрапили в концатобори путіна організовують повстанські загони, але нажаль програють. Частину їх знищують, частину відправляють в ті ж табори, а частина все ж виривається разом з відступаючими натівськими військами до європи.
Але ще через 50 років, в наслідок краху путінської системи Україна відновлює незалежність. Нащадки героїв АТО одразу ж намагаються знести памятники путіну, гіві, моторолі, гіркіну та іншим. Намагаються перейменувати вулиці та міста названі в їхню честь, виступає за скасування “дня перемоги над НАТО”… але основна маса населення каже що “ЕТО ЖЕ НАША ІСТОРІЯ, НЄЛЬЗЯ ЄЙО ЗАБИТЬ!!!”
По всій країні проходять марші безсмертоного батальйону сомалі та спарти з портретами колаборантів….
Думаєте брєд і сюрреалізм? Зовсім ні. Цей шлях пройшли борці за незалежність 100 років тому, борці за УНР. Ми досі маємо окупаційні назви наших міст та вулиць, досі маємо памятники окупантам. ленін=путін.
Колись полковник Євген Коновалець сказав
“У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами історії.”
нажаль зараз це більш ніж актуально…
ті хто не хотів відстоювати незалежність в 18му померли від голоду в 33му”
В мене все. але перш ніж критикувати мої слова скажу, що в моєму роді майже всі загинули або в лавах червоної армії на не своїй війні, або в сталінських концатаборах, або з голоду.
Я НЕ ХОЧУ ПОВТОРЕННЯ ЦЬОГО ДЛЯ СВОЇХ ДІТЕЙ, Я НЕ СВЯТКУЮ 9-ТЕ ТРАВНЯ! Я сумую в цей день. це день жалоби.

Олександр Животовський

Подобається матеріал? Поділіться ним з друзями у Facebook!