Юрій Михальчишин: Антонич як анти-Маяковський

Шанувальники поезії, ясна річ, знають про “Лівий марш” Маяковського (“Ваше слово, товаришу маузер”) 1918 року. Тим часом, позаочі з дистанції міжвоєнної епохи стиснутих кулаків і піднятих правиць, своєрідну відповідь Маяковському дав, на мою думку, наш Богдан-Ігор Антонич, на вигляд хрестоматійний ботанік, однак у цьому тексті червоним з їхніми маузерами пропонується не менш чітка аргументація.

Тексту цієї поезії в мережах немає, як ми вчора з вами з’ясували, тому–своєрідна антоничівська прем’єра:

МАРШ МОЛОДИХ

вперед! вперед!
прямо зір
прямо хребет
мов лук мов лук
вітер з гір
бурі бескет
орлиний лет
до дальніх мет
моря згук дощів гук
прямо зір
прямо хребет
мов лук мов лук
вперед! вперед! —

кроків грім
валить в брук
хмаролім
мов п’ястук
за домом дім
мов дуб мов бук
цементу лім
тріскіт рук
з каском каск
чоботів ляск
за крісом кріс
крісів ліс
за шишаком шишак
червоний мак червоний мак
за каскетом каскет
блиск ракет
сіть тенет
за кастетом кастет
вперед вперед
прямо зір
прямо хребет
мов лук мов лук
рух рук рух рук
рух ніг рух ніг
ніхто ще не знеміг
за каскетом каскет
за кастетом кастет
вперед! вперед! —

піт з чіл тече
гаряча тягар
важенний дубар
спека поклала на плече
тече з чіл піт
на шиї гніт
на хребет паде
цілий світ
піт стигне в лід
спека та лід
до нас гряде
ритм обійма
жар та зима

піт лід гніт
на хребті мов скриня тяжить
важка як світ
як земля
кров кров горить
одна мить
над нами небо
під нами поля
чи з нами бог чи не бог
гей там вперед!
прямо зір
прямо хребет!

рукам не вір
ногам не вір
м’язи стягни
колін не гни
сни збери в гімни
снами гримни
в мури в брами
в тами імли
кини ляк злий
позад себе не диви
наче молот
б’є кров до голови
наче голод
тяжать усі кістки
гаряча літр
ссе кров мов п’явки
грязь боліт
путає хід ноги
м’язи стягни
колін не гни
п’яний ритм пісні
ногами трісни
в кам’яні береги
зір мов блеск зір
прямо хребет
ногам не вір
гей там вперед
літ до мет літ до мет–

вперед іди
раз два три
це є наш ритм
в повітрі ритий
це є наш такт
так так так
це є наш спів
гнів гнів гнів
наш ритм наш такт наш спів
у ритмі дух
твердий мов брухт
крицевий рух
наш ритм наш такт наш спів наш рух–

вперед! вперед!
ніколи назад!
рине ряд
лине вал
як плав як плав
вал лав вал лав
вал тіл вал ніг вал рук
б’є в брук б’є в брук б’є в брук
плавом пливе
хмарою суне
бурею дуне
вітром рве
дебелий ряд
все вперед !
ніколи
назад!–

наче грім
хмаролім
залізним кроком
тіл потоком
спітнілим трудом
вперед ідім
світ наш дім
раз два три
виритий в бронзі ритм —
пірвати світа інертність!
вперед! вперед!
гей прямо зір
прямо хребет
мов лук мов лук мов лук
чоботами вдарити
в вічності брук! —
позір !! — рівняй ряди!! —
машеруємо в безмертність!

Лютень 1931

Примітка Антонича: “не читати нормально, але скандувати!”

Подобається матеріал? Поділіться ним з друзями у Facebook!